Про прокуратуру ч. 2

Частина 1

Стаття 76. Припинення повноважень члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів

 

  1. Повноваження члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів припиняються у разі:

 

1) закінчення строку, на який його призначено;

 

2) подання заяви про припинення повноважень за власним бажанням;

 

3) вчинення дій, несумісних з посадою члена комісії;

 

4) зайняття посади, передбаченої частиною другою статті 74 цього Закону;

 

5) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

 

6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

 

7) припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави;

 

8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

 

9) його смерті.

 

  1. Повноваження члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів припиняються:

 

1) з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, – з дня, наступного за днем закінчення строку, на який його призначено, без необхідності прийняття рішення комісією;

 

2) з підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5-8 частини першої цієї статті, – за рішенням комісії;

 

3) з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, – у день смерті, без необхідності прийняття рішення комісією;

 

4) з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої цієї статті, – у день призначення на посаду, передбачену частиною другою статті 74, – без необхідності прийняття рішення комісією.

 

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів приймає рішення про припинення повноважень її члена з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, за наявності медичного висновку, що надається медичною комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, або за рішенням суду, що набрало законної сили, про визнання члена комісії обмежено дієздатним чи недієздатним.

 

Стаття 77. Повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів

 

  1. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів:

 

1) веде облік даних про кількість посад прокурорів, у тому числі вакантних та тимчасово вакантних;

 

2) проводить добір кандидатів на посаду прокурора в установленому цим Законом порядку;

 

3) бере участь у переведенні прокурорів;

 

4) розглядає скарги (заяви) про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснює дисциплінарне провадження;

 

5) за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав, передбачених цим Законом, приймає рішення про накладення на прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної та місцевої прокуратури дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора;

 

{Пункт 5 частини першої статті 77 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

 

6) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

 

  1. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів для здійснення своїх повноважень має право ознайомлюватися з документами, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об’єднань необхідну для проведення перевірки інформацію.

 

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, об’єднань громадян, громадяни, яким направлено запит Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, зобов’язані протягом десяти днів з дня його отримання надати відповідну інформацію. У разі необхідності зазначений строк може бути продовжений до 30 днів, про що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів повідомляє безпосередньо у запиті.

 

{Абзац другий частини другої статті 77 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

 

  1. У разі ненадання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовими особами, керівниками державних підприємств, установ, організацій Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів запитуваної інформації, вона може звернутися з відповідним позовом до суду в порядку, передбаченому законом.

 

{Частина третя статті 77 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

 

  1. Прокурор, щодо якого проводиться дисциплінарне провадження, не несе відповідальності за відмову давати пояснення стосовно себе, членів своєї сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

 

Стаття 78. Організація роботи та проведення засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів

 

  1. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів обирає із свого складу з числа прокурорів таємним голосуванням голову комісії строком на три роки.

 

  1. Голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів організовує її роботу та головує на її засіданнях, визначає обов’язки заступника, веде засідання комісії, представляє її у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, установами та організаціями, з органами інших держав та міжнародними організаціями. Обов’язки голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів у разі його відсутності виконує заступник голови.

 

  1. Для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження у Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів діє автоматизована система розподілу скарг (заяв). Положення про автоматизовану систему розподілу скарг (заяв) затверджується Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів за погодженням з Радою прокурорів України.

 

  1. Секретар Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів організовує підготовку її засідань та несе відповідальність за організацію діловодства.

 

  1. Засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів проводяться відкрито і гласно, крім випадків, установлених законом. Засідання комісії є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дев’яти членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

 

  1. Голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів визначає дату, час і місце проведення засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, перелік питань, що вносяться на засідання, і не пізніш як за п’ять днів до засідання повідомляє про це інших членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та забезпечує розміщення цих відомостей на її веб-сайті з урахуванням вимог, передбачених частиною четвертою статті 45 цього Закону.

 

  1. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від її загального складу, передбаченого цим Законом. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів викладаються в письмовій формі.

 

  1. У рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів зазначаються дата і місце його прийняття, члени комісії, які брали участь у засіданні, питання, що розглядалися, мотиви прийнятого рішення.

 

Рішення підписується головуючим та членами Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, які брали участь у засіданні. За наявності окремої думки, вона викладається у письмовій формі і додається до справи, про що головуючий повідомляє на засіданні, але зміст окремої думки виголошенню на засіданні не підлягає.

 

  1. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів підлягає оприлюдненню на її веб-сайті у триденний строк з дня його прийняття, якщо інше не передбачено цим Законом.

 

{Частина дев’ята статті 78 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

 

Стаття 79. Забезпечення діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів

 

  1. Організаційне забезпечення діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів здійснюється її секретаріатом.

 

  1. Питання прийняття на роботу, звільнення з роботи, притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також умови оплати праці працівників секретаріату, умови їх побутового забезпечення і рівень соціального захисту визначаються Кодексом законів про працю України, Законом України “Про державну службу”, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами.

 

Стаття 80. Національна академія прокуратури України

 

  1. Національна академія прокуратури України є державною установою із спеціальним статусом, що здійснює спеціальну підготовку кандидатів на посаду прокурора, підвищення кваліфікації прокурорів.

 

На Національну академію прокуратури України не поширюється законодавство про вищу освіту.

 

Для забезпечення спеціальної підготовки кандидатів на посаду прокурора та підвищення кваліфікації прокурорів до Національної академії прокуратури України можуть відряджатися прокурори.

 

{Частина перша статті 80 в редакції Закону № 578-VIII від 02.07.2015}

 

  1. Національна академія прокуратури України є юридичною особою, що діє на підставі законодавства України та статуту, який затверджується Радою прокурорів України.

 

  1. Національна академія прокуратури України функціонує при Генеральній прокуратурі України.

 

Розділ IX

СОЦІАЛЬНЕ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ПОБУТОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОКУРОРА ТА ІНШИХ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ

 

Стаття 81. Заробітна плата прокурора

 

  1. Заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

 

  1. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за:

 

{Абзац перший частини другої статті 81 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

 

1) вислугу років;

 

2) виконання обов’язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.

 

Преміювання прокурорів здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

 

{Частину другу статті 81 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

 

  1. Посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно:

 

з 1 липня 2015 року – 10 мінімальних заробітних плат;

 

з 1 січня 2016 року – 11 мінімальних заробітних плат;

 

з 1 січня 2017 року – 12 мінімальних заробітних плат.

 

  1. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора місцевої прокуратури з коефіцієнтом:

 

1) прокурора регіональної прокуратури – 1,2;

 

2) прокурора Генеральної прокуратури України – 1,3.

 

  1. Посадові оклади прокурорів, які перебувають на адміністративних посадах, встановлюються у такому розмірі:

 

1) Генерального прокурора України – 1,5 посадового окладу прокурора Генеральної прокуратури України;

 

2) першого заступника Генерального прокурора України – 1,4 посадового окладу прокурора Генеральної прокуратури України;

 

3) заступника Генерального прокурора України – 1,3 посадового окладу прокурора Генеральної прокуратури України;

 

4) керівника підрозділу Генеральної прокуратури України – 1,27-1,20 посадового окладу прокурора Генеральної прокуратури України;

 

5) заступника керівника підрозділу Генеральної прокуратури України – 1,17-1,10 посадового окладу прокурора Генеральної прокуратури України;

 

6) керівника регіональної прокурори – 1,5 посадового окладу прокурора регіональної прокуратури;

 

7) першого заступника керівника регіональної прокуратури – 1,4 посадового окладу прокурора регіональної прокуратури;

 

8) заступника керівника регіональної прокуратури – 1,3 посадового окладу прокурора регіональної прокуратури;

 

9) керівника підрозділу регіональної прокуратури – 1,27-1,20 посадового окладу прокурора регіональної прокуратури;

 

10) заступника керівника підрозділу регіональної прокуратури – 1,17-1,10 посадового окладу прокурора регіональної прокуратури;

 

11) керівника місцевої прокуратури – 1,5 посадового окладу прокурора місцевої прокуратури;

 

12) першого заступника керівника місцевої прокуратури – 1,4 посадового окладу прокурора місцевої прокуратури;

 

13) заступника керівника місцевої прокуратури – 1,3 посадового окладу прокурора місцевої прокуратури;

 

14) керівника підрозділу місцевої прокуратури – 1,27-1,20 посадового окладу прокурора місцевої прокуратури;

 

15) заступника керівника підрозділу місцевої прокуратури – 1,17-1,10 посадового окладу прокурора місцевої прокуратури.

 

  1. Посадовий оклад прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не може бути меншим за посадовий оклад керівника структурного підрозділу центрального управління Національного антикорупційного бюро України, що здійснює досудове розслідування.

 

{Статтю 81 доповнено новою частиною згідно із Законом № 198-VIII від 12.02.2015}

 

  1. Прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік – 10 відсотків, понад 3 роки – 15 відсотків, понад 5 років – 18 відсотків, понад 10 років – 20 відсотків, понад 15 років – 25 відсотків, понад 20 років – 30 відсотків, понад 25 років – 40 відсотків, понад 30 років – 45 відсотків, понад 35 років – 50 відсотків посадового окладу.

 

Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України.

 

{Частину сьому статті 81 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

 

{Частина сьома статті 81 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

 

  1. Грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, складається з посадового окладу та інших виплат, встановлених цим Законом.

 

{Статтю 81 доповнено новою частиною згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

 

  1. Фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

 

Стаття 82. Відпустка прокурора

 

  1. Прокурору надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги для оздоровлення в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати прокурора.

 

  1. Прокурору, який має стаж роботи в органах прокуратури понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

 

  1. Прокурору надаються додаткові та інші відпустки, передбачені законом.

 

  1. Для виконання невідкладних і непередбачуваних завдань прокурори можуть бути відкликані з щорічної основної чи додаткової оплачуваної відпустки. Частина невикористаної відпустки надається прокурорам у будь-який час відповідного року чи приєднується до відпустки в наступному році з відповідним відшкодуванням непередбачуваних витрат у зв’язку з відкликанням із відпустки. Порядок такого відшкодування визначається Кабінетом Міністрів України.

 

Стаття 83. Матеріально-побутове забезпечення прокурора

 

  1. Після призначення на посаду прокурор, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження прокуратури.

 

  1. Прокурор та члени його сім’ї користуються в установленому порядку безоплатним медичним обслуговуванням у державних закладах охорони здоров’я. Члени сім’ї прокурора, які проживають разом з ним, обслуговуються у тих медичних закладах, що й прокурор.

 

  1. Прокурору може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати прокурора.

 

  1. На військовослужбовців військової прокуратури поширюються усі передбачені Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та іншими законодавчими актами про військову службу соціальні і правові гарантії.

 

Стаття 84. Заходи соціального захисту прокурора

 

  1. Прокурор підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

 

{Частина перша статті 84 в редакції Закону № 77-VIII від 28.12.2014}

 

  1. Поховання прокурора, який загинув (помер) у зв’язку з виконанням службових обов’язків, або звільненого з посади, який помер внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень або іншої шкоди здоров’ю, пов’язаних з виконанням службових обов’язків, здійснюється за рахунок коштів, що виділяються органам прокуратури у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. За сім’єю загиблого зберігається право на одержання житла на умовах і підставах, що існували на час загибелі прокурора.

 

  1. За пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими законодавчими актами. Пенсіонери і члени їхніх сімей, що проживають разом із ними, мають також право на безкоштовне медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на обліку до виходу на пенсію прокурора.

 

Стаття 85. Матеріально-побутове забезпечення та соціальний захист працівників органів прокуратури

 

  1. Розмір посадових окладів, надбавок за вислугу років та інших виплат працівників органів прокуратури (державних службовців, службовців, інших працівників) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

 

  1. Питання матеріально-побутового забезпечення та соціального захисту працівників органів прокуратури, не врегульовані цим Законом, визначаються Законом України “Про державну службу” та іншими законодавчими актами.

 

Грошове утримання прокурорів, слідчих та інших працівників військових прокуратур, забезпечення їх діяльності здійснюються Генеральною прокуратурою України.

 

{Абзац другий частини другої статті 85 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

 

Забезпечення військових прокуратур охороною, транспортом та засобами зв’язку (у тому числі спеціальними), засобами індивідуального захисту, вогнепальною зброєю, іншим необхідним майном, а військовослужбовців військових прокуратур – обмундируванням здійснюється за рахунок Міністерства оборони України.

 

{Абзац третій частини другої статті 85 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

 

Стаття 86. Пенсійне забезпечення працівників прокуратури

 

  1. Прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:

 

по 30 вересня 2011 року – 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років;

 

з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року – 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців;

 

з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року – 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років;

 

з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року – 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців;

 

з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року – 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років;

 

з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року – 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців;

 

з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року – 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років;

 

з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року – 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців;

 

з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року – 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років;

 

з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року – 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців;

 

з 1 жовтня 2020 року і пізніше – 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

 

  1. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

 

{Частина друга статті 86 із змінами, внесеними згідно із Законом № 76-VIII від 28.12.2014}

 

  1. Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

 

  1. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на 60. Коригування зазначених виплат проводиться із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу та надбавок до нього. Посадовий оклад, надбавки за вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах за останньою займаною посадою прокурора, встановлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії за вислугу років.

 

  1. Працівникам, які не мають вислуги років, передбаченої частиною першою цієї статті, за наявності необхідного стажу роботи на посадах прокурорів, а також страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, після досягнення чоловіками 57 років, а жінками віку, що на п’ять років менше, ніж пенсійний вік, установлений статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, із розрахунку 60 відсотків місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті. Передбачене цією частиною зниження віку для жінок застосовується також до завершення періоду підвищення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. До досягнення віку, встановленого цією частиною, право на пенсію за віком мають чоловіки 1960 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

 

55 років – які народилися по 31 грудня 1957 року;

 

55 років 6 місяців – які народилися з 1 січня 1958 року по 31 грудня 1958 року;

 

56 років – які народилися з 1 січня 1959 року по 31 грудня 1959 року;

 

56 років 6 місяців – які народилися з 1 січня 1960 року по 31 грудня 1960 року.

 

{Частина п’ята статті 86 із змінами, внесеними згідно із Законом № 76-VIII від 28.12.2014}

 

  1. До вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів;

 

слідчими, суддями;

 

на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою;

 

у науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури – відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання;

 

на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Національній академії прокуратури України;

 

на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури – відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури;

 

військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання;

 

відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

 

  1. До пенсії за вислугу років, призначеної згідно з цією статтею, встановлюються надбавки на утримання непрацездатних членів сім’ї та на догляд за одиноким пенсіонером у розмірах і за умов, передбачених чинним законодавством.

 

  1. Право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров’я, у зв’язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв’язку із скороченням кількості прокурорів, у зв’язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.

 

  1. Прокурорам, визнаним інвалідами I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.

 

  1. У разі обрання прокурора, який має право на отримання пенсії за вислугу років або набуває таке право під час роботи на виборній посаді, народним депутатом України він має право на пенсію, що обчислюється із заробітку народного депутата України, або на пенсійне забезпечення за вислугу років на службі в органах прокуратури за його вибором.

 

  1. Прокурорам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором.

 

  1. Особи, звільнені з роботи в порядку дисциплінарного стягнення з позбавленням класного чину або позбавлені класного чину за вироком суду, втрачають право на пенсійне забезпечення за вислугою років. Права на одержання пенсії, передбаченої цією статтею, позбавляються також особи, звільнені з роботи у зв’язку з засудженням за умисне кримінальне правопорушення, вчинене з використанням свого посадового становища, або притягненням до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією. У таких випадках пенсія прокурорам і слідчим призначається на загальних підставах.

 

{Частина дванадцята статті 86 в редакції Закону № 76-VIII від 28.12.2014}

 

  1. Пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

 

  1. За пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються пільги і гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими законодавчими актами. Пенсіонери і члени їхніх сімей, що проживають разом із ними, мають також право на безкоштовне медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на обліку до виходу на пенсію працівника прокуратури.

 

  1. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року:

 

{Абзац перший частини п’ятнадцятої статті 86 в редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015}

 

особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, законами України “Про державну службу”, “Про судоустрій і статус суддів”, призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються;

 

{Абзац другий частини п’ятнадцятої статті 86 в редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015}

 

у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

 

З 1 січня 2017 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України “Про статус народного депутата України”, “Про державну службу”, “Про судоустрій і статус суддів”, виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

 

{Абзац четвертий частини п’ятнадцятої статті 86 із змінами, внесеними згідно із Законом № 911-VIII від 24.12.2015}

 

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

 

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

 

{Абзац шостий частини п’ятнадцятої статті 86 із змінами, внесеними згідно із Законом № 911-VIII від 24.12.2015}

 

{Частина п’ятнадцята статті 86 в редакції Закону № 213-VIII від 02.03.2015}

 

{Частину шістнадцяту статті 86 виключено на підставі Закону № 76-VIII від 28.12.2014}

 

{Частину сімнадцяту статті 86 виключено на підставі Закону № 76-VIII від 28.12.2014}

 

{Частину вісімнадцяту статті 86 виключено на підставі Закону № 76-VIII від 28.12.2014}

 

  1. Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), за наявності у померлого годувальника стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім’ї, 70 відсотків – на двох і більше членів сім’ї. До непрацездатних членів сім’ї померлого прокурора або слідчого належать особи, зазначені у статті 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

 

  1. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

 

{Частина двадцята статті 86 в редакції Закону № 76-VIII від 28.12.2014}

 

Розділ X

ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ

 

Стаття 87. Особливості забезпечення функціонування прокуратури

 

  1. Держава забезпечує фінансування та належні умови функціонування прокуратури і діяльності прокурорів.

 

  1. Забезпечення функціонування системи прокуратури передбачає:

 

1) визначення у Державному бюджеті України видатків на фінансування прокуратури не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення її повноважень відповідно до закону;

 

2) законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування прокуратури;

 

3) гарантування достатнього рівня соціального забезпечення прокурорів.

 

Стаття 88. Система забезпечення функціонування прокуратури

 

  1. В Україні діє єдина система забезпечення функціонування прокуратури.

 

  1. Органи прокуратури, інші органи державної влади беруть участь в організаційному забезпеченні діяльності прокуратури у випадках і порядку, визначених цим та іншими законами.

 

Стаття 89. Засади фінансування прокуратури

 

  1. Фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

 

  1. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Генеральною прокуратурою України.

 

{Частину третю статті 89 виключено на підставі Закону № 76-VIII від 28.12.2014}

 

Стаття 90. Порядок фінансування прокуратури

 

  1. Фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.

 

Стаття 91. Забезпечення потреб прокурора, пов’язаних з його професійною діяльністю

 

  1. Прокурор забезпечується окремим робочим місцем та необхідними для роботи засобами.

 

  1. Органи прокуратури забезпечуються транспортними і матеріально-технічними засобами у порядку, затвердженому Генеральним прокурором України, у межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України на утримання органів прокуратури.

 

  1. Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування забезпечують розташовані на їх території органи та установи прокуратури відповідними службовими приміщеннями на умовах оренди.

 

Розділ XI

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

 

Стаття 92. Міжнародно-правове співробітництво з компетентними органами іноземних держав у сфері кримінального судочинства

 

  1. Органи прокуратури згідно з міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та кримінальним процесуальним законодавством України здійснюють співробітництво з компетентними органами інших держав з питань проведення процесуальних дій при розслідуванні кримінальних правопорушень, видачі осіб, які їх вчинили, перейнятті кримінального провадження та з інших питань, передбачених такими договорами. У разі відсутності міжнародного договору України співробітництво у цій сфері здійснюється органами прокуратури України на підставі взаємних письмових гарантій.

 

Співробітництво органів прокуратури з компетентними органами інших держав не може здійснюватися всупереч конституційним гарантіям України та її договірним зобов’язанням щодо прав людини.

 

  1. У випадках, передбачених законодавством, Генеральна прокуратура України є центральним органом, відповідальним за виконання міжнародних договорів України.

 

  1. Якщо міжнародним договором України передбачено безпосередній порядок співробітництва під час кримінального провадження, регіональні прокуратури здійснюють таке співробітництво у межах своєї компетенції.

 

Стаття 93. Міжвідомчі міжнародні договори України, що укладаються Генеральною прокуратурою України

 

  1. Генеральна прокуратура України в порядку, передбаченому Законом України “Про міжнародні договори України”, бере участь у підготовці міжнародних договорів України щодо співробітництва у сфері кримінального судочинства, укладає міжвідомчі міжнародні договори України про співробітництво з питань діяльності прокуратури з відповідними державними органами іноземних держав і міжнародними організаціями, до компетенції яких належать питання, що регулюються договорами.

 

Стаття 94. Порядок укладення, виконання та денонсації міжнародних міжвідомчих договорів України, що укладаються Генеральною прокуратурою України

 

  1. Пропозиції щодо укладення Генеральною прокуратурою України міжнародних договорів України міжвідомчого характеру погоджуються з Міністерством закордонних справ України.

 

  1. Рішення про проведення переговорів і підписання міжвідомчих міжнародних договорів, що укладаються Генеральною прокуратурою України, у тому числі щодо надання повноважень на здійснення таких дій, приймається Генеральним прокурором України. Ведення переговорів щодо підготовки тексту міжвідомчого міжнародного договору України, його укладення, встановлення його автентичності або підписання такого міжвідомчого міжнародного договору України здійснюється лише уповноваженими на те особами.

 

  1. Міжвідомчі міжнародні договори України, укладені Генеральною прокуратурою України, що набрали чинності для України, публікуються у Зібранні діючих міжнародних договорів України та інформаційному бюлетені “Офіційний вісник України”.

 

Міжвідомчі міжнародні договори України, укладені Генеральною прокуратурою України, реєструються у Міністерстві юстиції України відповідно до законодавства. Оригінали текстів міжнародних міжвідомчих договорів України зберігаються у Міністерстві закордонних справ України.

 

Контроль автентичності текстів міжвідомчих міжнародних договорів України, укладених Генеральною прокуратурою України, українською та іноземною мовами здійснюється Міністерством закордонних справ України.

 

  1. Денонсація міжнародних міжвідомчих договорів України, укладених Генеральною прокуратурою України, здійснюється Генеральною прокуратурою України.

 

Розділ XII

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

 

  1. Цей Закон набирає чинності з 15 липня 2015 року, крім:

 

пункту 5 розділу XII (крім підпунктів 3, 5, 8, 9, 12, 20, 42, 49, 63, 67), розділу XIII цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування;

 

статей 21, 28-38, 42, 44-50, 62-63, 65-79 цього Закону, які набирають чинності 15 квітня 2017 року;

 

{Абзац третій пункту 1 розділу XII із змінами, внесеними згідно із Законом № 1355-VIII від 12.05.2016}

 

статті 12 та Додатка до цього Закону щодо переліку та територіальної юрисдикції місцевих прокуратур, які набирають чинності з 15 грудня 2015 року.

 

{Пункт 1 розділу XII із змінами, внесеними згідно із Законом № 335-VIII від 21.04.2015; в редакції Закону № 578-VIII від 02.07.2015}

 

  1. До затвердження всеукраїнською конференцією працівників прокуратури Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури застосовуються положення Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, схваленого всеукраїнською конференцією працівників прокуратури 28 листопада 2012 року та затвердженого наказом Генерального прокурора України від 28 листопада 2012 року № 123.

 

  1. Визнати такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом:

 

1) Закон України “Про прокуратуру” (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 53, ст. 793, № 50, ст. 474; 1995 р., № 11, ст. 71, № 34, ст. 268; 2001 р., № 9, ст. 38, № 44, ст. 233; 2002 р., № 17, ст. 117, ст. 125; 2003 р., № 29, ст. 233, № 30, ст. 247; 2004 р., № 8, ст. 66; 2005 р., № 2, ст. 32, № 6, ст. 132, № 11, ст. 198; 2006 р., № 1, ст. 18, № 19-20, ст. 156; 2007 р., № 7-8, ст. 66, № 33, ст. 442; 2008 р., №№ 5-8, ст. 78, № 48, ст. 357; 2010 р., № 37, ст. 497, №№ 41-45, ст. 529; 2011 р., № 23, ст. 160, № 30, ст. 279; 2012 р., № 12-13, ст. 82; 2013 р., № 14, ст. 89, № 21, ст. 208, № 37, ст. 490, № 39, ст. 517; 2014 р., № 11, ст.132, № 17, ст. 593, № 20-21, ст. 745, № 22, ст. 816; із змінами, внесеними Законом України від 14 серпня 2014 року № 1642-VII), крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п’ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року;

 

{Підпункт 1 пункту 3 розділу XII із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

 

2) Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про прокуратуру” та Кримінально-процесуального кодексу України” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 22, ст. 229);

 

3) Постанову Верховної Ради України від 5 листопада 1991 року “Про введення в дію Закону України “Про прокуратуру” (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 53, ст. 794);

 

4) Постанову Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року “Про затвердження структури Генеральної прокуратури України” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 4, ст. 16; 1993 р., № 49, ст. 466).

 

  1. Постанови Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року “Про затвердження Положення про класні чини працівників органів прокуратури України” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 4, ст. 14) та “Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 4, ст. 15; 2013 р., № 14, ст. 89; 2014 р., № 12, ст. 178) втрачають чинність одночасно з втратою чинності пунктом 8 частини першої статті 15, частиною четвертою статті 16, абзацом першим частини другої статті 46-2, статтею 47, частиною першою статті 49, частиною п’ятою статті 50, частинами третьою, четвертою, шостою та одинадцятою статті 50-1, частиною третьою статті 51-2, статтею 53 щодо класних чинів Закону України “Про прокуратуру” (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 53, ст. 793 із наступними змінами).

 

  1. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

 

1) у Кодексі законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375):

 

а) частину першу статті 43 доповнити словами “крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, працівником органу внутрішніх справ, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства”;

 

б) у частині четвертій статті 136 слова “або за заявою прокурора” виключити;

 

в) пункт 2 статті 231 виключити;

 

г) у частині четвертій статті 233 слова “або прокурора” виключити;

 

ґ) статтю 252 доповнити частиною дев’ятою такого змісту:

 

“Положення цієї статті в частині особливостей притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення не поширюються на прокурорів, працівників органів внутрішніх справ, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України та органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства”;

 

д) частину третю статті 259 виключити;

 

2) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

 

а) у статті 7:

 

у частині четвертій слова “прокурорським наглядом” виключити;

 

доповнити частиною п’ятою такого змісту:

 

“Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян”;

 

б) у частині першій статті 15 слова “чи окремої постанови судді або подання прокурора” виключити;

 

в) абзац перший статті 185-4 доповнити словами “під час досудового розслідування”;

 

г) у статті 185-6:

 

у назві слова “чи окремої постанови судді або подання прокурора” виключити;

 

в абзаці першому частини першої слова “чи окремої постанови судді” та “чи окрему постанову судді” виключити, а слово “них” замінити словом “ній”;

 

частину другу виключити;

 

ґ) частину другу статті 185-8 викласти в такій редакції:

 

“Ухилення від виконання законних вимог прокурора щодо прибуття в орган прокуратури, –

 

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”;

 

д) у статті 188-35:

 

назву викласти в такій редакції:

 

“Стаття 188-35. Невиконання законних вимог Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів або членів цих органів щодо надання інформації”;

 

абзац перший частини першої після слів “члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України” доповнити словами “Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів”;

 

е) у частині першій статті 255:

 

у пункті 1:

 

в абзаці другому слова і цифри “частини перша і друга статті 127-1, стаття 130” замінити словом і цифрами “статті 127-1, 130”;

 

абзац “секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (статті 188-39, 188-40)” виключити;

 

пункт 8 викласти в такій редакції:

 

“8) слідчий (частина четверта статті 184, статті 185-4, 185-11)”;

 

доповнити пунктами 8-1, 9-2-9-4 такого змісту:

 

“8-1) уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (статті 188-39, 188-40, 212-3 (крім порушень права на інформацію відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”)”;

 

“9-2) голова, заступник голови Вищої ради юстиції (стаття 188-32);

 

9-3) голова, заступник голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (стаття 188-35 (у частині невиконання законних вимог Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або її члена);

 

9-4) голова, заступник голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (стаття 188-35 (у частині невиконання законних вимог Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів або її члена)”;

 

пункт 11 викласти в такій редакції:

 

“11) прокурор (статті 172-4-172-9, 185-4, 185-8, 185-11)”;

 

є) у частині четвертій статті 257 слово “прокурору” виключити;

 

ж) у статті 267:

 

у частині першій слово “прокуророві” виключити;

 

у частині другій слова “або внесення подання прокурора” виключити;

 

з) четверте речення частини другої статті 279 виключити;

 

и) у назві глави 24 слова “або внесення на неї подання прокурора” виключити;

 

і) у частині першій статті 287 слово “прокурором” замінити словами “прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 7 цього Кодексу”;

 

ї) частину третю статті 288 виключити;

 

й) у статті 289 слово “прокурора” виключити;

 

к) статтю 290 виключити;

 

л) у статті 291 слова “(внесення подання прокурора)” виключити;

 

м) у статті 292:

 

у назві та тексті слова “і подання прокурора” виключити;

 

у тексті слово “розглядаються” замінити словом “розглядається”, а слово “їх” – словом “її”;

 

н) у статті 293:

 

у назві слова “і подання прокурора” виключити;

 

в абзаці першому та пункті 1 частини першої слова “або подання прокурора” виключити;

 

о) у частині другій статті 294 слова “або прокурором” виключити;

 

п) частину другу статті 295 виключити;

 

р) у частині другій статті 299 слова “або внесенні на неї подання прокурора” та “або подання” виключити;

 

с) у частині першій статті 303 слова “або внесення на неї подання прокурора” та “або подання прокурора” виключити;

 

т) у частині першій статті 307 слова “або внесення на неї подання прокурора” та “або подання” виключити;

 

3) у Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 6, ст. 56):

 

а) частину другу статті 2 доповнити реченнями такого змісту: “Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України “Про прокуратуру”. Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу”;

 

б) у статті 29:

 

частину першу доповнити реченнями такого змісту: “При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України “Про прокуратуру”. Для представництва інтересів громадянина в господарському суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, та письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу”;

 

частину третю викласти в такій редакції:

 

“Для участі у справі, провадження в якій уже порушено, прокурор подає до господарського суду відповідну заяву”;

 

4) у пункті 14 частини першої статті 91 Лісового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 21, ст. 170) слова “звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позовів до суду” замінити словами “подавати позови до суду”;

 

5) статтю 381-1 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131) виключити;

 

6) у частині першій статті 48 Сімейного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21-22, ст. 135) слова “а також за заявою прокурора” виключити;

 

7) у Кримінально-виконавчому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 3-4, ст. 21):

 

а) статтю 22 викласти в такій редакції:

 

“Стаття 22. Нагляд за додержанням законів під час виконання кримінальних покарань

 

  1. Прокурор відповідно до Закону України “Про прокуратуру” здійснює нагляд за додержанням законів в органах і установах виконання покарань при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

 

  1. Письмові вказівки прокурора щодо додержання встановлених законодавством порядку і умов тримання осіб у місцях, зазначених у частині першій цієї статті, а також письмові вказівки прокурора, надані іншим органам, які виконують судові рішення у кримінальних справах, є обов’язковими і підлягають негайному виконанню”;

 

б) абзац одинадцятий частини першої статті 24 викласти в такій редакції:

 

“Генеральний прокурор України, а також уповноважені ним прокурори і прокурори, які здійснюють на відповідній території нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян”;

 

8) у Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40-42, ст. 492):

 

а) у статті 45:

 

у частині першій:

 

слова “Уповноважений Верховної Ради України з прав людини” виключити;

 

доповнити абзацом другим такого змісту:

 

“З метою захисту прав і свобод людини і громадянина у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може особисто або через свого представника звертатися до суду з позовом (заявою), брати участь у розгляді справ за його позовними заявами (заявами), а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за позовами (заявами) інших осіб, подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у тому числі у справі, провадження в якій відкрито за позовом (заявою) іншої особи. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини повинен обґрунтувати суду неможливість особи самостійно здійснювати захист своїх інтересів. Невиконання Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини вимог щодо надання зазначеного обґрунтування має наслідком застосування положень, передбачених статтею 121 цього Кодексу”;

 

у частині другій:

 

друге речення абзацу першого виключити;

 

доповнити абзацом третім такого змісту:

 

“Прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України “Про прокуратуру”. Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 121 цього Кодексу”;

 

б) частину п’яту статті 46 викласти в такій редакції:

 

“5. Прокурор або Уповноважений Верховної Ради України з прав людини з метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без їх участі, вступу у справу за позовом (заявою) іншої особи мають право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі”;

 

9) у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №№ 35-37, ст. 446):

 

а) у статті 60:

 

у частині першій:

 

слова “Уповноважений Верховної Ради України з прав людини” виключити;

 

доповнити абзацом другим такого змісту:

 

“З метою захисту прав і свобод людини і громадянина у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може особисто або через свого представника звертатися до адміністративного суду з адміністративним позовом (заявою), брати участь у розгляді справ за його адміністративним позовом (заявою), а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за адміністративними позовами (заявами) інших осіб, подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у тому числі у справі, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом (заявою) іншої особи. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини повинен обґрунтувати адміністративному суду неможливість особи самостійно здійснювати захист своїх інтересів. Невиконання Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини вимог щодо надання зазначеного обґрунтування має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу”;

 

у частині другій:

 

друге речення абзацу першого виключити;

 

доповнити абзацом третім такого змісту:

 

“Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України “Про прокуратуру”. Для представництва інтересів громадянина в адміністративному суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу”;

 

б) у статті 171-1:

 

назву, пункт 4 частини першої, частини другу та четверту, пункти 1 та 2 частини п’ятої статті після слів “Вищої кваліфікаційної комісії суддів України” у всіх відмінках доповнити словами “Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів” у відповідному відмінку;

 

частину шосту та абзац перший частини сьомої після слів “Вищої ради юстиції” доповнити словами “рішення, дії чи бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів”;

 

10) у Бюджетному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 50-51, ст. 572):

 

а) статтю 34 доповнити частиною третьою такого змісту:

 

“3. Інструкції щодо підготовки бюджетних запитів Конституційним Судом України, апаратами судів загальної юрисдикції, секретаріатами органів прокуратури не можуть запроваджувати фінансові обмеження, визначені в частині другій цієї статті”;

 

б) статтю 36 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

 

“2. У разі якщо Міністерство фінансів України вважає, що бюджетні запити Конституційного Суду України, апарату суду загальної юрисдикції, секретаріату органу прокуратури не обґрунтовані чи не можуть бути задоволені, воно включає їх до пропозиції проекту Державного бюджету України на відповідний рік і разом із проектом закону про Державний бюджет України подає на розгляд Кабінету Міністрів України аргументовані висновки із зазначенням причин, що перешкоджають задоволенню цих запитів, та пропозиції щодо шляхів усунення розбіжностей”.

 

У зв’язку з цим частини другу і третю вважати відповідно частинами третьою і четвертою;

 

в) статтю 38 доповнити частиною другою такого змісту:

 

“2. У разі якщо Кабінет Міністрів України вважає, що бюджетні запити Конституційного Суду України, апарату суду загальної юрисдикції, секретаріату органу прокуратури не обґрунтовані чи не можуть бути задоволені, він також подає до Верховної Ради України відповідний висновок із зазначенням причин, що перешкоджають задоволенню цих запитів, та пропозиції щодо шляхів усунення розбіжностей”;

 

г) в абзаці п’ятому підпункту 10 пункту 9 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” слова “прокуратури за поданням відповідних матеріалів органами” виключити;

 

11) у Митному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., №№ 44-48, ст. 552):

 

а) у частині другій статті 486 слова “(внесенням подання прокурора)” виключити;

 

б) у частині п’ятій статті 529 слово “прокурором” виключити;

 

в) у частині першій статті 530 слова “внесенням подання прокурора” виключити;

 

г) у статті 532:

 

у назві слова “подання прокурора” виключити;

 

у частині першій слова “подання прокурора” виключити, а слово “розглядаються” замінити словом “розглядається”;

 

ґ) у статті 533:

 

у назві слова “або внесення подання прокурора” виключити;

 

у частині першій слова “або внесення подання прокурора” та “або подання” виключити;

 

д) у частині першій статті 539 слова “або внесення на неї подання прокурора” та “або подання” виключити;

 

12) у Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88):

 

а) пункти 9 та 15 частини першої статті 3 викласти в такій редакції:

 

“9) керівник органу прокуратури – Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень”;

 

“15) прокурор – особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 17 Закону України “Про прокуратуру”, та діє у межах своїх повноважень”;

 

б) у статті 36:

 

пункт 6 частини другої виключити;

 

у частині четвертій:

 

абзац перший викласти в такій редакції:

 

“4. Право на подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України чи за нововиявленими обставинами мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні прокурори вищого рівня: Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступники, керівник регіональної прокуратури, його перший заступник та заступники”;

 

в абзаці другому слова “прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх” замінити словами “керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та”, а слова “або прокурорами” – словами “керівниками, першими заступниками чи заступниками керівників або прокурорами прокуратур”;

 

в абзаці третьому слова “службові особи органів” замінити словами “прокурори органу”;

 

у частині п’ятій слова “його заступники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори” замінити словами “керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники”;

 

перше речення частини шостої викласти в такій редакції:

 

“6. Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу”;

 

в) пункт 4 частини другої статті 40 виключити;

 

г) у статті 87:

 

пункт 6 частини другої виключити;

 

після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

 

“3. Недопустимими є також докази, що були отримані:

 

1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;

 

2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень”.

 

У зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;

 

ґ) у частині третій статті 128:

 

слова “які через фізичний чи матеріальний стан, неповноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність” замінити словами “які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність”;

 

доповнити абзацом другим такого змісту:

 

“Прокурор, який пред’являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України “Про прокуратуру”. Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва”;

 

д) у частині шостій статті 214 слово “прокурора” замінити словами “керівника органу прокуратури”;

 

е) пункти 1 та 2 частини другої статті 294 викласти в такій редакції:

 

“1) до трьох місяців – керівником місцевої прокуратури;

 

2) до шести місяців – керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником”;

 

є) частину другу статті 312 викласти в такій редакції:

 

“2. Скарга слідчого подається прокурору вищого рівня щодо прокурора, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються”;

 

ж) у статті 313:

 

у частині першій слова “Службова особа органу прокуратури вищого рівня, до якої” замінити словами “Прокурор вищого рівня, до якого”, а слово “зобов’язана” замінити словом “зобов’язаний”;

 

частину третю викласти в такій редакції:

 

“3. У разі скасування рішення або визнання незаконними вчиненої дії чи бездіяльності прокурор вищого рівня має право здійснити заміну одного прокурора на іншого з числа службових осіб органів прокуратури того самого рівня в досудовому провадженні, де було прийнято або вчинено незаконне рішення, дія чи бездіяльність”;

 

у частині четвертій слова “службової особи органу прокуратури” замінити словом “прокурора”;

 

з) у статті 341:

 

у частині першій:

 

перше речення абзацу першого після слів “судового розгляду прокурор” доповнити словами “крім випадку, коли ним є Генеральний прокурор України”, а слова “керівником органу прокуратури, в якому він працює” замінити словами “прокурором вищого рівня”;

 

абзац другий виключити;

 

у частині другій слова “керівник органу прокуратури” виключити;

 

и) у пункті 1 частини першої статті 481 слова “прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя” замінити словами “керівником регіональної прокуратури”;

 

і) у частині четвертій статті 575 слова “прокуратуру Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя, та прирівняні до них прокуратури” замінити словами “відповідну регіональну прокуратуру”;

 

ї) у частинах третій – п’ятій статті 582 слова “прокуратура Автономної Республіки Крим, області, міст Києва чи Севастополя”, “прокуратура Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя” в усіх відмінках замінити словами “відповідна регіональна прокуратура” у відповідному відмінку;

 

й) у частині другій статті 586 слова “прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя або його” замінити словами “керівником відповідної регіональної прокуратури, його першим заступником або”;

 

к) у частині першій статті 587 слова “прокуратурою Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя” замінити словами “відповідною регіональною прокуратурою”;

 

л) у частині другій статті 591 слова “прокуратуру Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя” замінити словами “відповідну регіональну прокуратуру”;

 

м) у частинах другій і третій статті 592 слова “прокуратура Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя” замінити словами “відповідна регіональна прокуратура”;

 

{Підпункт 13 пункту 3 розділу XII втратив чинність на підставі Закону № 580-VIII від 02.07.2015}

 

14) друге речення частини першої статті 9 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 21, ст. 252; Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 31, ст. 381) виключити;

 

15) у частині шостій статті 34 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 29, ст. 377) слова “та/або один з прокурорів України” виключити;

 

16) статтю 37 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 41, ст. 546 із наступними змінами) виключити;

 

17) статтю 22 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190 із наступними змінами) виключити;

 

18) у Законі України “Про оперативно-розшукову діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 22, ст. 303; 2001 р., № 14, ст. 72; 2013 р., № 21, ст. 208; 2014 р., № 20-21, ст. 712):

 

а) у частині другій статті 9-1 слова “прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя і прирівняними до них прокурорами, їх заступниками” замінити словами “керівниками регіональних прокуратур, їх першими заступниками та заступниками”;

 

б) частини першу і другу статті 14 викласти в такій редакції:

 

“Нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності здійснюється Генеральним прокурором України, його заступниками, керівниками регіональних прокуратур, їх першими заступниками та заступниками, а також уповноваженими наказом Генерального прокурора України прокурорами Генеральної прокуратури України та уповноваженими наказом керівника регіональної прокуратури прокурорами відповідних регіональних прокуратур.

 

Керівник місцевої прокуратури, а також уповноважені його наказом прокурори відповідної місцевої прокуратури здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності в оперативно-розшукових справах, заведених піднаглядними їм територіальними оперативними підрозділами правоохоронних органів”;

 

19) текст статті 34 Закону України “Про Службу безпеки України” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 27, ст. 382) викласти в такій редакції:

 

“Нагляд за додержанням законів підрозділами Служби безпеки України, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, а також при виконанні судових рішень у кримінальних справах та при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, здійснюється прокурором”;

 

20) статтю 23 Основ законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19 із наступними змінами) виключити;

 

21) у Законі України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 110; 2005 р., № 10, ст. 187; 2006 р., № 14, ст. 117; 2013 р., № 21, ст. 208; 2014 р., № 4, ст. 61):

 

а) у частині першій статті 2 слова “за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи” замінити словами “за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні”;

 

б) у статті 11:

 

у частині сьомій слова “за рішенням суду, ухваленим на підставі клопотання слідчого, прокурора для забезпечення розслідування під час кримінального провадження” замінити словами “за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні”;

 

у частині восьмій слова “Орган державного фінансового контролю, прокурор або слідчий, який” замінити словами “Орган або особа, що”;

 

22) у Законі України “Про попереднє ув’язнення” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 35, ст. 360; 2013 р., № 21, ст. 208):

 

а) у частинах п’ятій і шостій статті 20 слова “прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя чи його заступник” у всіх відмінках замінити словами “керівник регіональної прокуратури, його перший заступник чи заступник” у відповідному відмінку;

 

б) назву та частину першу статті 22 викласти в такій редакції:

 

“Стаття 22. Нагляд за додержанням законів у місцях попереднього ув’язнення

 

Нагляд за додержанням законів у місцях попереднього ув’язнення здійснюється прокурором шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян”;

 

23) у частині другій статті 20 Закону України “Про колективні договори і угоди” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 36, ст. 361) слова “відповідних комісій або з ініціативи прокурора” замінити словами “або відповідних комісій”;

 

24) статтю 21 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425 із наступними змінами) виключити;

 

{Підпункт 25 пункту 5 розділу XII втратив чинність на підставі Закону № 889-VIII від 10.12.2015}

 

26) у Законі України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 11, ст. 50 із наступними змінами):

 

а) у пункті “в” статті 14 слова “керівники прокуратури” замінити словами “керівник органу прокуратури”;

 

б) у пункті “в” частини першої статті 19 слово “прокурору” замінити словами “до суду”;

 

в) у частині другій статті 20 слово “прокурору” замінити словами “до суду”;

 

г) у статті 24:

 

у назві слова “і нагляд” виключити;

 

частину другу виключити;

 

27) у Законі України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві” (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 11, ст. 51; 2003 р., № 16, ст. 124; 2009 р., № 36-37, ст. 511; 2013 р., № 21, ст. 208):

 

а) абзац другий частини п’ятої статті 22 викласти в такій редакції:

 

“Це рішення може бути оскаржено заінтересованою особою прокурору, до відповідного вищого органу, що забезпечує безпеку, а також у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, до суду”;

 

б) у статті 28:

 

у назві слова “і нагляд” виключити;

 

частину другу виключити;

 

28) частину другу статті 13 Закону України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 52, ст. 455) виключити;

 

29) друге речення частини другої статті 12 Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 1, ст. 1; 2004 р., № 8, ст. 66; 2013 р., № 21, ст. 208) виключити;

 

30) статтю 17 Закону України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 6, ст. 35; 2007 р., № 15, ст. 194) викласти в такій редакції:

 

“Стаття 17. Нагляд за додержанням законів в органах і службах у справах дітей та спеціальних установах для дітей

 

Нагляд за додержанням законів уповноваженими підрозділами органів внутрішніх справ, приймальниками-розподільниками для дітей, школами та професійними училищами соціальної реабілітації, спеціальними виховними установами Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється прокурором шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, та повноважень щодо нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян”;

 

31) частину одинадцяту статті 25 Закону України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 12, ст. 81; 1997 р., № 4, ст. 20; 2009 р., № 40, ст. 579; 2014 р., № 2-3, ст. 41) виключити;

 

32) частину другу статті 35 Закону України “Про оплату праці” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 17, ст. 121; 2010 р., № 30, ст. 398; 2014 р., № 6-7, ст. 80, № 20-21, ст. 712) виключити;

 

33) статтю 29 Закону України “Про звернення громадян” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 47, ст. 256 із наступними змінами) виключити;

 

34) в абзаці п’ятому частини другої статті 9 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 51, ст. 292; 2005 р., № 42, ст. 466; 2013 р., № 26, ст. 264) слова “ставити питання перед органами Прокуратури України та Міністерством внутрішніх справ України про проведення розслідувань або інших заходів відповідно до чинного законодавства” замінити словами “звертатися до правоохоронних органів щодо проведення досудового розслідування або вжиття інших заходів відповідно до законодавства”;

 

35) частину третю статті 27 Закону України “Про відпустки” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 2, ст. 4; 2014 р., № 6-7, ст. 80) виключити;

 

36) Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами) доповнити статтею 18-1 такого змісту:

 

“Стаття 18-1. Відносини органів місцевого самоврядування із судами загальної юрисдикції

 

Орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування”;

 

37) у статті 13 Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 20, ст. 99; 2013 р., № 41, ст. 552):

 

пункт 10 викласти в такій редакції:

 

“10) з метою захисту прав і свобод людини і громадянина особисто або через свого представника в установленому законом порядку:

 

звертатися до суду про захист прав і свобод осіб, які через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права і свободи; брати участь у судовому розгляді справ, провадження в яких відкрито за його позовами (заявами, клопотаннями (поданнями);

 

вступати у справи, провадження в яких відкрито за позовами (заявами, клопотаннями (поданнями) інших осіб, на будь-якій стадії їх судового розгляду;

 

ініціювати незалежно від його участі у судовому провадженні перегляд судових рішень”;

 

пункт 12 після слів “що здійснюють оперативно-розшукову діяльність” доповнити словами “здійснюють виконання судових рішень”;

 

38) у Законі України “Про Вищу раду юстиції” (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 25, ст. 146; 2010 р., № 26, ст. 272, №№ 41-45, ст. 529; 2012 р., № 23, ст. 242; 2014 р., № 12, ст. 190):

 

а) частину третю статті 13 викласти в такій редакції:

 

“Порядок скликання всеукраїнської конференції працівників прокуратури визначається Законом України “Про прокуратуру”;

 

б) у частині другій статті 25 слова “рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів” замінити словами “рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняте за результатами дисциплінарного провадження”;

 

в) у частині першій статті 27:

 

пункт 5 доповнити словом “суддів”;

 

доповнити пунктом 5-1 такого змісту:

 

“5-1) рішення по скарзі на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняте за результатами дисциплінарного провадження”;

 

г) текст статті 34 викласти в такій редакції:

 

“До Вищої ради юстиції з пропозицією розглянути питання щодо несумісності діяльності судді чи прокурора із займаною посадою можуть звернутися:

 

1) Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів – за умови, що таке рішення було нею прийнято за результатами дисциплінарного провадження;

 

2) член Вищої ради юстиції – за результатами перевірки відомостей щодо несумісності діяльності судді чи прокурора із займаною посадою, проведення якої було йому доручено відповідно до цього Закону”;

 

ґ) текст статті 36 викласти в такій редакції:

 

“Вища рада юстиції за поданням суб’єктів, визначених у статті 34 цього Закону, розглядає питання про несумісність посади прокурора із зайняттям іншою діяльністю.

 

Прокурор, питання про несумісність якого розглядається, та/або його представник мають право давати пояснення, ставити питання учасникам засідання, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи.

 

Запрошення на засідання Вищої ради юстиції прокурора, питання про несумісність якого розглядається, є обов’язковим. У разі неможливості брати участь у засіданні з поважних причин прокурор, питання про несумісність якого розглядається, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів перевірки. Письмові пояснення прокурора виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов’язковому порядку. Повторне неприбуття такого прокурора на засідання є підставою для розгляду питання про несумісність за його відсутності.

 

Рішення про несумісність приймається на засіданні більшістю голосів від конституційного складу Вищої ради юстиції і є обов’язковим для негайного виконання відповідними особами, уповноваженими на прийняття рішення про звільнення прокурора, яким воно направляється”;

 

д) у статті 45 слово “прокурорів” замінити словами “на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження”;

 

е) статтю 47 викласти в такій редакції:

 

“Стаття 47. Розгляд скарг на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження

 

Вища рада юстиції розглядає скарги прокурорів на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті щодо них за результатами дисциплінарного провадження, керуючись доповіддю члена Вищої ради юстиції, та постановляє рішення.

 

Скарга прокурора може бути прийнята Вищою радою юстиції не пізніше одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийнятого стосовно нього за результатами дисциплінарного провадження. Вища рада юстиції може продовжити строк для подання скарги, якщо визнає, що місячний строк було пропущено з поважних причин.

 

Після розгляду скарги прокурора Вища рада юстиції за наявності для цього підстав може:

 

1) задовольнити скаргу прокурора, скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та закрити дисциплінарне провадження;

 

2) задовольнити скаргу повністю чи частково і змінити рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;

 

3) залишити скаргу без задоволення, а рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів – без зміни.

 

Прокурор, скарга якого розглядається Вищою радою юстиції, та/або його представник мають право надавати пояснення, ставити запитання учасникам засідання, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи. Запрошення на засідання Вищої ради юстиції прокурора, скарга якого розглядається, є обов’язковим. У разі неможливості брати участь у засіданні з поважних причин прокурор може надати по суті порушених питань письмові пояснення. Письмові пояснення прокурора виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов’язковому порядку. Повторне неприбуття такого прокурора на засідання є підставою для розгляду скарги за його відсутності”;

 

39) статтю 9 Закону України “Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим” (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 29, ст. 191; 2010 р., № 37, ст. 496) доповнити частиною третьою такого змісту:

 

“3. Верховна Рада Автономної Республіки Крим має право звертатися до суду, якщо це необхідно для здійснення її повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України”;

 

40) у статті 37 Закону України “Про відходи” (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 36-37, ст. 242; 2013 р., № 46, ст. 640):

 

у назві слова “і нагляд” виключити;

 

частину четверту виключити;

 

41) у пункті 4 статті 12 Закону України “Про молодіжні та дитячі громадські організації” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 1, ст. 2) слова “або прокурора” виключити;

 

42) в абзаці третьому пункту 27 додатка 12 до Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, затвердженого Законом України “Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 22-23, ст. 196; 2013 р., № 21, ст. 208) слова “їх заступники і помічники” виключити;

 

43) пункт 5 статті 28 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 20-21, ст. 190) викласти в такій редакції:

 

“5) звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України”;

 

44) у Законі України “Про металобрухт” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 25, ст. 212; 2014 р., № 4, ст. 61):

 

а) назву розділу III викласти в такій редакції:

 

“Розділ III

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ЗДІЙСНЕННЯМ ОПЕРАЦІЙ З МЕТАЛОБРУХТОМ”;

 

б) у статті 14:

 

у назві слова “та нагляд” виключити;

 

частину другу виключити;

 

45) у частині третій статті 16 Закону України “Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 41, ст. 377) слово “слідства” замінити словами “досудового розслідування”, а слова “районного (міського) прокурора” – словами “керівника місцевої прокуратури”;

 

46) статтю 41 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 45, ст. 397; 2002 р., № 11, ст. 79) доповнити частиною дев’ятою такого змісту:

 

“Положення цієї статті в частині особливостей притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення не поширюються на прокурорів, працівників органів внутрішніх справ, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України та органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства”;

 

47) частину другу статті 23 Закону України “Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 17, ст. 122; 2013 р., № 37, ст. 490) виключити;

 

48) статтю 31 Закону України “Про психіатричну допомогу” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 19, ст. 143) викласти в такій редакції:

 

“Стаття 31. Нагляд за додержанням законів при наданні психіатричної допомоги

 

Нагляд за додержанням законів при наданні психіатричної допомоги здійснюється прокурором шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян”;

 

49) у частинах другій і третій статті 8 Закону України “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 40, ст. 338) слова “або прокурора” виключити;

 

50) у Законі України “Про політичні партії в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 23, ст. 118; 2014 р., № 5, ст. 62):

 

а) пункт 2 частини третьої статті 6 викласти в такій редакції:

 

“2) прокурори”;

 

б) у частині першій статті 21 слова “за поданням” замінити словами “за адміністративним позовом”, а слова “чи Генерального прокурора України” виключити;

 

51) у частині третій статті 8 Закону України “Про тваринний світ” (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 14, ст. 97; 2013 р., № 46, ст. 640) слова “або прокурора” виключити;

 

52) статтю 17 Закону України “Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України” (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 32, ст. 225 із наступними змінами) виключити;

 

53) в абзаці першому частини першої статті 31 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 40, ст. 290; 2013 р., № 21, ст. 208) слова “прокурором Автономної Республіки Крим, області, міста Києва або Севастополя у межах його повноважень” замінити словами “керівником відповідної регіональної прокуратури”;

 

54) в абзаці сьомому частини першої статті 39 Закону України “Про охорону праці” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 2, ст. 10) слова “органам прокуратури” замінити словами “відповідним органам”;

 

55) в абзаці дев’ятому частини першої статті 10 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 39, ст. 350; 2008 р., № 24, ст. 237; 2010 р., № 5, ст. 44; 2013 р., № 21, ст. 208) слова “звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду” замінити словами “звертатися до суду з позовом”;

 

56) у Законі України “Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 46, ст. 366):

 

а) абзац п’ятий частини першої статті 6 викласти в такій редакції:

 

“контролю з боку судових органів та органів прокуратури, який здійснюється у спосіб, передбачений Конституцією та законами України”;

 

б) статтю 24 викласти в такій редакції:

 

“Стаття 24. Контроль за дотриманням законодавства у сфері цивільного контролю

 

Контроль за дотриманням законодавства під час здійснення цивільного контролю здійснюється в порядку, визначеному Конституцією та законами України”;

 

57) у частині першій статті 15 Закону України “Про захист суспільної моралі” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 14, ст. 192; 2014 р., № 20-21, ст. 712) слова “Генеральна прокуратура України” виключити;

 

58) у частині третій статті 105 Закону України “Про ветеринарну медицину” (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 5-6, ст. 53) слово “прокуратури” виключити;

 

59) частину першу статті 144 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529) доповнити абзацом другим такого змісту:

 

“При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців”;

 

60) пункт 1 частини другої статті 6 Закону України “Про державне регулювання у сфері комунальних послуг” (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 49, ст. 571; 2012 р., № 7, ст. 53) доповнити словами “а також в інших випадках, якщо це необхідно для здійснення її повноважень і забезпечення виконання покладених на неї законом завдань”;

 

61) частину першу статті 37 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 13, ст. 222) доповнити словами “зокрема звертатися до суду, якщо це необхідно для здійснення його повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України”;

 

62) у Законі України “Про виконавче провадження” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 19-20, ст. 142 із наступними змінами):

 

а) частину першу статті 7 доповнити абзацом третім такого змісту:

 

“Прокурор може вступити у виконавче провадження, відкрите не за його заявою, за умови, що він здійснював представництво інтересів громадянина або держави в суді у відповідній справі. З метою вирішення питання про наявність підстав для вступу у виконавче провадження такий прокурор має право знайомитися з матеріалами такого виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії”;

 

б) частину першу статті 12 після слів “Сторони виконавчого провадження” доповнити словами “та прокурор як учасник виконавчого провадження”;

 

в) у статті 21:

 

у пункті 1 частини першої слова “прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізовані прокуратури на правах обласних” замінити словами “регіональні прокуратури”;

 

у пункті 1 частини другої слова “міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури” замінити словами “місцеві прокуратури”;

 

г) у частині першій статті 37:

 

у пункті 6 слова “посадовою особою, якій” замінити словами “судом чи посадовою особою, яким”;

 

пункт 11 виключити;

 

ґ) в абзаці четвертому частини другої статті 39 слова та цифри “пунктами 5 і 11” замінити словом та цифрою “пунктом 5”;

 

д) доповнити статтею 86-1 такого змісту:

 

“Стаття 86-1. Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах

 

  1. Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах здійснюється прокурором”;

 

63) Закон України “Про центральні органи виконавчої влади” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 38, ст. 385; 2012 р., № 26, ст. 273; 2013 р., № 15, ст. 97, ст. 98, № 24, ст. 243; 2014 р., № 13, ст. 223, № 22, ст. 816) доповнити статтею 28 такого змісту:

 

“Стаття 28. Звернення до суду

 

  1. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України”;

 

64) у Законі України “Про безоплатну правову допомогу” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 51, ст. 577 із наступними змінами):

 

а) розділ I доповнити статтею 6-1 такого змісту:

 

“Стаття 6-1. Система надання безоплатної правової допомоги

 

  1. До системи надання безоплатної правової допомоги належать:

 

1) Координаційний центр з надання правової допомоги;

 

2) суб’єкти надання безоплатної первинної правової допомоги;

 

3) суб’єкти надання безоплатної вторинної правової допомоги”;

 

б) у пункті 1 частини другої статті 13 слова “від обвинувачення” виключити;

 

в) у частині першій статті 14:

 

пункти 5 і 6 викласти в такій редакції:

 

“5) особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими, – на правові послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 цього Закону;

 

6) особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, – на правові послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 цього Закону”;

 

у пункті 7:

 

після слів “проведення окремої процесуальної дії” доповнити словами “а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі”;

 

слова “на правову послугу, передбачену пунктами 1 і 3 частини другої” замінити словами “на всі види правових послуг, передбачені частиною другою”;

 

г) пункти 2 і 3 частини першої статті 15 замінити пунктом 2 такого змісту:

 

“2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу”;

 

ґ) частину першу статті 16 викласти в такій редакції:

 

“1. Міністерство юстиції України утворює регіональні (республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські) та місцеві (районні, міжрайонні, міські, міськрайонні, міжрайонні та районні у містах) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги є територіальними відділеннями Координаційного центру з надання правової допомоги і утворюються з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до безоплатної вторинної правової допомоги”;

 

д) у частині першій статті 17:

 

в абзаці першому слова “в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі” виключити;

 

пункт 10 викласти в такій редакції:

 

“10) подає клопотання до Координаційного центру з надання правової допомоги про виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 24 цього Закону”;

 

у пункті 12 слова “головному управлінню юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі” замінити словами “Координаційному центру з надання правової допомоги”;

 

е) частину п’яту статті 19 викласти в такій редакції:

 

“5. У разі звернення осіб, зазначених у пунктах 3-6 частини першої статті 14 цього Закону, про надання безоплатної вторинної правової допомоги або надходження інформації про затриманих осіб від близьких родичів та членів їхніх сімей, перелік яких зазначено Кримінальним процесуальним кодексом України, Центр надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов’язаний прийняти рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги з моменту затримання особи”;

 

є) у частині першій статті 22 слова “на тимчасовій основі на підставі договору про її надання” виключити;

 

ж) у статті 24:

 

пункт 4 частини першої викласти в такій редакції:

 

“4) виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу”;

 

частину п’яту викласти в такій редакції:

 

“5. Якщо рішення про заміну адвоката прийнято відповідно до пунктів 2 і 3 частини першої цієї статті, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги може внести пропозицію до Координаційного центру з надання правової допомоги щодо виключення такого адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу”;

 

з) частину першу статті 27 доповнити пунктом 6 такого змісту:

 

“6) затверджує положення про Координаційний центр з надання правової допомоги”;

 

и) пункт 7 частини першої статті 28 викласти в такій редакції:

 

“7) встановлює порядок ведення Координаційним центром з надання правової допомоги Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу”;

 

і) пункт 6 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” викласти в такій редакції:

 

“6. Надання безоплатної вторинної правової допомоги всім категоріям осіб, зазначеним у статті 14 цього Закону, в повному обсязі забезпечується з 1 липня 2015 року”;

 

65) статтю 14 Закону України “Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим” (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 2-3, ст. 3) доповнити частиною шостою такого змісту:

 

“6. Рада міністрів Автономної Республіки Крим має право звертатися до суду, якщо це необхідно для здійснення її повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України”;

 

66) у Законі України “Про протидію торгівлі людьми” (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 19-20, ст. 173; 2013 р., №№ 9-13, ст. 88, № 48, ст. 682; 2014 р., № 12, ст. 178):

 

а) у назві розділу VII слова “і нагляд” виключити;

 

б) статтю 27 виключити;

 

67) у статті 6 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 17, ст. 158):

 

у частині другій:

 

в абзаці першому слова “За поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, органи прокуратури звертаються в інтересах держави” замінити словами “Орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, звертається”;

 

в абзацах другому і третьому слово “злочину” замінити словами “кримінального правопорушення”;

 

в абзаці четвертому слова “прокуратури за поданням відповідних матеріалів органами” виключити;

 

у частині третій:

 

в абзаці першому слово “злочину” замінити словами “кримінального правопорушення”, а слова “прокуратури за поданням органу” та “в інтересах держави” виключити;

 

в абзаці другому слово “злочину” замінити словами “кримінального правопорушення”;

 

в абзаці третьому слова “органи прокуратури” замінити словами “органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів”;

 

68) частину другу статті 24 Закону України “Про Національну гвардію України” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 17, ст. 594) викласти в такій редакції:

 

“2. Нагляд за додержанням законів у діяльності Національної гвардії України здійснюється прокурором шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян”.

 

Розділ XIII

ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

  1. Прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді.

 

1-1. До утворення місцевих прокуратур їх повноваження здійснюють міські, районні, міжрайонні, районні у містах прокуратури. На зазначений період за прокурорами та керівниками цих прокуратур зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури.

 

{Розділ XIII доповнено пунктом 1-1 згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

 

1-2. Дисциплінарні провадження, розпочаті до 15 квітня 2016 року, закінчуються в порядку, що діяв на момент їх порушення. Звільнення прокурорів з адміністративних посад в порядку дисциплінарного провадження з урахуванням підпункту 4 пункту 51 Розділу ХІІІ “Перехідні положення” здійснюється за рекомендацією Ради прокурорів України у випадках, якщо відповідно до вимог цього Закону їх призначення на такі адміністративні посади здійснювалося за рекомендацією Ради прокурорів України.

 

{Розділ XIII доповнено пунктом 1-2 згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

 

  1. Військові прокуратури гарнізонів розташовуються в межах відповідних військових гарнізонів. У разі потреби з метою організації їх діяльності їм виділяються необхідні приміщення з фондів Міністерства оборони України.

 

В умовах особливого періоду, запровадження надзвичайного, воєнного стану або проведення антитерористичної операції із залученням з’єднань, військових частин та підрозділів Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, інших військових формувань, місцем постійної дислокації яких є територія в межах військового гарнізону, особовий склад військових прокуратур (прокурори, слідчі) гарнізону може відряджатися до районів розташування цих з’єднань, військових частин та підрозділів на період виконання цими з’єднаннями, військовими частинами та підрозділами завдань за призначенням.

 

{Абзац другий пункту 2 розділу XIII із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

 

  1. Установити, що на прокурорів та слідчих військової прокуратури, які не є військовослужбовцями, у разі виконання ними повноважень у районах проведення антитерористичних операцій поширюються соціальні гарантії, передбачені для військовослужбовців військової прокуратури.

 

3-1. На службу до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не можуть бути прийняті особи, які протягом п’яти років до дня набрання чинності цим Законом працювали (проходили службу), незалежно від тривалості, у спеціально уповноважених підрозділах по боротьбі з корупцією в органах прокуратури, Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, Служби безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та митних органах.

 

{Розділ XIII доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 198-VIII від 12.02.2015}

 

  1. До початку діяльності державного бюро розслідувань, але не пізніше п’яти років після набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України слідчі органів прокуратури здійснюють досудове розслідування у визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.

 

  1. Положення цього Закону, в тому числі статті 86, що регулює пенсійне забезпечення працівників органів прокуратури, поширюється на слідчих органів прокуратури до початку діяльності державного бюро розслідувань.

 

5-1. До набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу ХІІ “Прикінцеві положення” цього Закону:

 

1) прокурорами місцевих прокуратур призначаються:

 

а) особи, які не мають досвіду роботи в органах прокуратури, – за умови успішного проходження ними тестування та подальшого стажування строком до одного року. На таких осіб поширюються вимоги частин першої та п’ятої статті 27 цього Закону, крім вимоги щодо наявності стажу роботи в галузі права;

 

б) особи, які мають досвід прокурорської діяльності, проте на день набрання чинності цим Законом не працюють в органах прокуратури, – за  умови успішного проходження ними тестування;

 

в) прокурори, які на день набрання чинності цим Законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, – за умови успішного проходження ними тестування.

 

Проведення тестування, стажування здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором України;

 

2) призначення на адміністративні посади, передбачені пунктами 11, 12, 13 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється за результатами чотирирівневого відкритого конкурсу, порядок проведення якого затверджується Генеральним прокурором України. Проведення конкурсу забезпечують п’ять конкурсних комісій, до складу кожної з яких входять:

 

а) чотири особи, визначені Генеральним прокурором України;

 

б) три особи, визначені Верховною Радою України.

 

Конкурсні комісії є повноважними за умови входження до їх складу не менше п’яти осіб. У разі невизначення Верховною Радою України в установленому порядку жодної особи комісія вважається повноважною за умови входження до її складу чотирьох осіб. Інформація про оголошення конкурсу, умови, строки, час та місце його проведення, про кандидатів, які подали заяву про участь в конкурсі, та результати конкурсу оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України.

 

При призначенні на адміністративні посади, передбачені пунктами 11, 12, 13 частини першої статті 39 цього Закону, обов’язкового врахування потребують професійні, морально-ділові якості, управлінсько-організаторські здібності кандидата,  а також наявність у нього стажу роботи на посаді прокурора не менше трьох років або в галузі права – не менше п’яти років.

 

Відібрані конкурсною комісією три кандидати на кожну із зазначених адміністративних посад подаються на розгляд осіб, уповноважених цим Законом приймати рішення про їх призначення на ці посади;

 

3) призначення на адміністративні посади у Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру здійснюється Генеральним прокурором України за результатами відкритого конкурсу у порядку, передбаченому статтею 8-1 цього Закону, конкурсною комісією, до складу якої входять:

 

а) чотири особи, визначені Генеральним прокурором України;

 

б) сім осіб, визначених Верховною Радою України;

 

4) прокурори призначаються на посади та звільняються з посад, у тому числі адміністративних, без рекомендації Ради прокурорів України чи подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів уповноваженими приймати такі рішення особами;

 

5) дисциплінарне провадження щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року № 1795-XII;

 

6) кількість прокурорів та інших працівників органів прокуратури визначається, а структура Генеральної прокуратури України, регіональних та місцевих прокуратур, Національної академії прокуратури України затверджується без погодження з Радою прокурорів України.

 

{Розділ XIII доповнено пунктом 5-1 згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

 

5-2. Тимчасово, до 15 квітня 2017 року, призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами 2-8, 11 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором України. При цьому призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктом 2 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється на строк повноважень Генерального прокурора України.

 

{Розділ XIII доповнено пунктом 5-2 згідно із Законом № 1355-VIII від 12.05.2016}

 

  1. Протягом одного місяця з дня опублікування цього Закону, необхідно скликати та провести з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, з’їзд адвокатів України для призначення членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

 

6-1. Перше скликання та проведення всеукраїнської конференції працівників прокуратури для виконання вимог цього Закону здійснюється у двотижневий строк з дня набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу ХІІ “Прикінцеві положення” цього Закону.

 

{Розділ XIII доповнено пунктом 6-1 згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015}

 

  1. Організаційно-технічне забезпечення проведення з’їзду покладається на організаційне бюро з проведення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

 

Організаційне бюро визначає дату, час та місце проведення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, передбаченого у пункті 6 цього розділу, та забезпечує публікацію оголошення про його проведення в газеті “Урядовий кур’єр” чи “Голос України”, а також повідомляє про це делегатів з’їзду не пізніш як за сім днів до дня його проведення.

 

З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ відкриває голова організаційного бюро, а в разі відсутності голови – його заступник.

 

З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ є повноважним за умови присутності на ньому не менш як двох третин від загальної кількості обраних делегатів.

 

З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ шляхом таємного голосування обирає головуючого та секретаря, обговорює і затверджує порядок денний та регламент роботи з’їзду, обирає лічильну комісію та інші робочі органи з’їзду.

 

З’їзд призначає членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Визначення кандидатів та призначення членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, а також підписання рішення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ здійснюється у порядку, передбаченому частинами п’ятою – сьомою статті 75 цього Закону.

 

  1. Вища рада юстиції тимчасово виконує свої повноваження до внесення змін до Конституції України.

 

  1. До обрання голів Ради прокурорів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів засідання таких органів відкривають та проводять найстарші за віком члени цих органів із числа прокурорів.

 

  1. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів забезпечує:

 

1) призначення на посаду прокурорів у створених прокуратурах згідно із статтями 27-37 цього Закону, крім спеціальної підготовки кандидата на посаду прокурора;

 

2) призначення прокурорів на адміністративні посади згідно із статтею 39 цього Закону.

 

  1. Слідчі органів прокуратури зберігають право носіння вогнепальної зброї до дня початку діяльності державного бюро розслідувань, але не більше п’яти років з дня набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України.

 

  1. Подання і постанови, прийняті до набрання чинності цим Законом, повинні бути виконані або можуть бути оскаржені заінтересованими особами у порядку, визначеному Законом України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 року № 1789-XII.

 

  1. Кабінету Міністрів України:

 

1) у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону:

 

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

 

забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом;

 

2) у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою:

 

забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у розмірі, необхідному для забезпечення здійснення ним своїх повноважень;

 

{Абзац третій підпункту 2 пункту 13 розділу XIII виключено на підставі Закону № 76-VIII від 28.12.2014}

 

забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на формування та функціонування системи безоплатної правової допомоги, оплату діяльності суб’єктів надання безоплатної вторинної правової допомоги в розмірі, необхідному для створення та забезпечення функціонування районних, міжрайонних, міських, міськрайонних, міжрайонних у містах центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги і надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги всім категоріям осіб, визначеним статтею 14 Закону України “Про безоплатну правову допомогу”.

 

  1. Міністерству юстиції України до набрання чинності цим Законом утворити районні, міжрайонні, міські, міськрайонні, міжрайонні у містах центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до вторинної правової допомоги.

 

  1. Рекомендувати Генеральній прокуратурі України:

 

1) організувати навчально-методичну роботу щодо запровадження в дію положень цього Закону;

 

2) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

 

Президент України

 

П.ПОРОШЕНКО

 

м. Київ

14 жовтня 2014 року

№ 1697-VII

 

 

 

 

 

 

Додаток

до Закону України “Про прокуратуру”

від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII

в редакції Закону від 2 липня 2015 року № 578-VIII

 

Перелік і територіальна юрисдикція місцевих та військових прокуратур

 

Назва місцевої прокуратури / Територіальна юрисдикція

 

Автономна Республіка Крим

 

Бахчисарайська місцева прокуратура

Бахчисарайський район

Сімферопольський район

 

Джанкойська місцева прокуратура

 

місто Джанкой

Джанкойський район

Красногвардійський район

Нижньогірський район

 

Євпаторійська місцева прокуратура

 

місто Євпаторія

місто Саки

Сакський район

 

Керченська місцева прокуратура

 

місто Керч

Ленінський район

 

Красноперекопська місцева прокуратура

 

місто Армянськ

місто Красноперекопськ

Красноперекопський район

Первомайський район

Роздольненський район

Чорноморський район

 

Сімферопольська місцева прокуратура

 

місто Сімферополь

Феодосійська місцева прокуратура

Білогірський район

Кіровський район

Совєтський район

місто Судак

місто Феодосія

 

Ялтинська місцева прокуратура

 

місто Алушта

місто Ялта

 

Вінницька область

 

Бершадська місцева прокуратура

 

Бершадський район

місто Ладижин

Крижопільський район

Піщанський район

Теплицький район

Тростянецький район

Чечельницький район

 

Вінницька місцева прокуратура

 

місто Вінниця

Вінницький район

 

Жмеринська місцева прокуратура

 

Барський район

місто Жмеринка

Жмеринський район

Тиврівський район

Шаргородський район

 

Калинівська місцева прокуратура

 

Калинівський район

місто Козятин

Козятинський район

Літинський район

Погребищенський район

місто Хмільник

Хмільницький район

 

Могилів-Подільська місцева прокуратура

 

місто Могилів-Подільський

Могилів-Подільський район

Мурованокуриловецький район

Томашпільський район

Чернівецький район

Ямпільський район

 

Немирівська місцева прокуратура

 

Гайсинський район

Іллінецький район

Липовецький район

Немирівський район

Оратівський район

Тульчинський район

 

Волинська область

 

Володимир-Волинська місцева прокуратура

 

місто Володимир-Волинський

Володимир-Волинський район

Горохівський район

Іваничівський район

Локачинський район

місто Нововолинськ

Турійський район

 

Маневицька місцева прокуратура

 

Камінь-Каширський район

Ківерцівський район

Любешівський район

Маневицький район

Рожищенський район

 

Ковельська місцева прокуратура

 

місто Ковель

Ковельський район

Любомльський район

Ратнівський район

Старовижівський район

Шацький район

 

Луцька місцева прокуратура

 

місто Луцьк

Луцький район

 

Дніпропетровська область

 

Дніпродзержинська місцева прокуратура

 

місто Дніпродзержинськ

Криничанський район

 

Дніпропетровська місцева прокуратура № 1

 

Амур-Нижньодніпровський район міста Дніпропетровська

Індустріальний район міста Дніпропетровська

Самарський район міста Дніпропетровська

 

Дніпропетровська місцева прокуратура № 2

 

Бабушкінський район міста Дніпропетровська

Жовтневий район міста Дніпропетровська

Солонянський район

 

Дніпропетровська місцева прокуратура № 3

 

Дніпропетровський район

Кіровський район міста Дніпропетровська

 

Дніпропетровська місцева прокуратура № 4

 

Ленінський район міста Дніпропетровська

Красногвардійський район міста Дніпропетровська

 

Жовтоводська місцева прокуратура

 

Верхньодніпровський район

місто Вільногірськ

місто Жовті Води

П’ятихатський район

Софіївський район

 

Криворізька місцева прокуратура № 1

 

Дзержинський район міста Кривий Ріг

Довгинцівський район міста Кривий Ріг

міста Кривий Ріг

Інгулецький район міста Кривий Ріг

Широківський район

 

Криворізька місцева прокуратура № 2

 

Жовтневий район міста Кривий Ріг

Криворізький район

Тернівський район міста Кривий Ріг

 

Криворізька місцева прокуратура № 3

 

Саксаганський район міста Кривий Ріг

Центрально-Міський район міста Кривий Ріг

 

Нікопольська місцева прокуратура

 

Апостолівський район

місто Марганець

місто Нікополь

Нікопольський район

місто Орджонікідзе

Томаківський район

 

Новомосковська місцева прокуратура

 

Магдалинівський район

місто Новомосковськ

Новомосковський район

Петриківський район

Царичанський район

 

Павлоградська місцева прокуратура

 

місто Павлоград

Павлоградський район

Петропавлівський район

місто Першотравенськ

місто Тернівка

Юр’ївський район

 

Синельниківська місцева прокуратура

 

Васильківський район

Межівський район

Покровський район

місто Синельникове

Синельниківський район

 

Донецька область

 

Артемівська місцева прокуратура

 

місто Артемівськ

Артемівський район

місто Дебальцеве

 

Волноваська місцева прокуратура

 

Волноваський район

Володарський район

Мар’їнський район

місто Вугледар

місто Докучаєвськ

Старобешівський район

Тельманівський район

 

Горлівська місцева прокуратура

 

місто Горлівка

 

Донецька місцева прокуратура № 1

 

Будьонівський район міста Донецька

Калінінський район міста Донецька

Пролетарський район міста Донецька

 

Донецька місцева прокуратура № 2

 

Ворошиловський район міста Донецька

Київський район міста Донецька

 

Донецька місцева прокуратура № 3

 

Кіровський район міста Донецька

Куйбишевський район міста Донецька

 

Донецька місцева прокуратура № 4

 

Ленінський район міста Донецька

Петровський район міста Донецька

 

Єнакіївська місцева прокуратура

 

місто Єнакієве

місто Жданівка

місто Харцизьк

 

Краматорська місцева прокуратура

 

місто Краматорськ

місто Дружківка

 

Красноармійська місцева прокуратура

 

місто Авдіївка

Великоновосілківський район

місто Димитров

Красноармійський район

місто Красноармійськ

місто Новогродівка

місто Селидове

Ясинуватський район

 

Костянтинівська місцева прокуратура

 

місто Дзержинськ

місто Добропілля

Добропільський район

місто Костянтинівка

Костянтинівський район

Олександрівський район

 

Макіївська місцева прокуратура № 1

 

Гірницький район міста Макіївки

Совєтський район міста Макіївки

Центрально-Міський район міста Макіївки

 

Макіївська місцева прокуратура № 2

 

місто Ясинувата

Кіровський район міста Макіївки

Червоногвардійський район міста Макіївки

 

Маріупольська місцева прокуратура № 1

 

Жовтневий район міста Маріуполя

Приморський район міста Маріуполя

Першотравневий район

 

Маріупольська місцева прокуратура № 2

 

Іллічівський район міста Маріуполя

Новоазовський район

Орджонікідзевський район міста Маріуполя

 

Слов’янська місцева прокуратура

 

місто Красний Лиман

Краснолиманський район

місто Слов’янськ

Слов’янський район

 

Шахтарська місцева прокуратура

 

Амвросіївський район

місто Іловайськ

місто Кіровське

місто Сніжне

місто Торез

місто Шахтарськ

Шахтарський район

 

Житомирська область

 

Бердичівська місцева прокуратура

 

Андрушівський район

місто Бердичів

Бердичівський район

Любарський район

Ружинський район

Чуднівський район

 

Житомирська місцева прокуратура

 

місто Житомир

Житомирський район

 

Коростенська місцева прокуратура

 

місто Коростень

Коростенський район

Лугинський район

Народицький район

Овруцький район

Олевський район

 

Коростишівська місцева прокуратура

 

Брусилівський район

Володарсько-Волинський район

Коростишівський район

Малинський район

Радомишльський район

Попільнянський район

Черняхівський район

 

Новоград-Волинська місцева прокуратура

 

Баранівський район

Романівський район

Ємільчинський район

місто Новоград-Волинський

Новоград-Волинський район

Червоноармійський район

 

Закарпатська область

 

Берегівська місцева прокуратура

 

місто Берегове

Берегівський район

Виноградівський район

 

Мукачівська місцева прокуратура

 

Воловецький район

місто Мукачеве

Мукачівський район

Свалявський район

 

Тячівська місцева прокуратура

 

Рахівський район

Тячівський район

 

Ужгородська місцева прокуратура

 

Великоберезнянський район

Перечинський район

місто Ужгород

Ужгородський район

місто Чоп

 

Хустська місцева прокуратура

 

Іршавський район

Міжгірський район

місто Хуст

Хустський район

 

Запорізька область

 

Бердянська місцева прокуратура

 

місто Бердянськ

Бердянський район

Куйбишевський район

Приморський район

Розівський район

Чернігівський район

 

Енергодарська місцева прокуратура

 

Васильківський район

Великобілозерський район

місто Енергодар

Кам’янсько-Дніпровський район

Михайлівський район

 

Запорізька місцева прокуратура № 1

 

Жовтневий район міста Запоріжжя

Заводський район міста Запоріжжя

Шевченківський район міста Запоріжжя

 

Запорізька місцева прокуратура № 2

 

Запорізький район

Комунарський район міста Запоріжжя

Орджонікідзевський район міста Запоріжжя

 

Запорізька місцева прокуратура № 3

 

Ленінський район міста Запоріжжя

Хортицький район міста Запоріжжя

 

Мелітопольська місцева прокуратура

 

місто Мелітополь

Веселівський район

Мелітопольський район

Приазовський район

Якимівський район

 

Токмацька місцева прокуратура

 

Гуляйпільський район

Вільнянський район

Новомиколаївський район

Оріхівський район

Пологівський район

місто Токмак

Токмацький район

 

Івано-Франківська область

 

Івано-Франківська місцева прокуратура

 

місто Івано-Франківськ

 

Калуська місцева прокуратура

 

місто Болехів

Долинський район

місто Калуш

Калуський район

Рожнятівський район

 

Коломийська місцева прокуратура

 

місто Коломия

Коломийський район

Косівський район

Снятинський район

 

Надвірнянська місцева прокуратура

 

Богородчанський район

Верховинський район

Надвірнянський район

місто Яремче

 

Тисменицька місцева прокуратура

 

місто Бурштин

Галицький район

Городенківський район

Рогатинський район

Тисменицький район

Тлумацький район

 

Київська область

 

Білоцерківська місцева прокуратура

 

місто Біла Церква

Білоцерківський район

Володарський район

Сквирський район

Ставищенський район

Тетіївський район

 

Бориспільська місцева прокуратура

 

Баришівський район

місто Березань

місто Бориспіль

Бориспільський район

Згурівський район

місто Переяслав-Хмельницький

Переяслав-Хмельницький район

Яготинський район

 

Броварська місцева прокуратура

 

місто Бровари

Броварський район

Іванківський район

місто Славутич

Поліський район

місто Прип’ять

місто Чорнобиль

 

Києво-Святошинська місцева прокуратура

 

Вишгородський район

місто Васильків

Васильківський район

місто Ірпінь

Києво-Святошинський район

місто Буча

місто Обухів

Обухівський район

Макарівський район

 

Кагарлицька місцева прокуратура

 

Богуславський район

Кагарлицький район

Миронівський район

місто Ржищів

Рокитнянський район

Таращанський район

 

Фастівська місцева прокуратура

 

Бородянський район

місто Фастів

Фастівський район

 

Кіровоградська область

 

Знам’янська місцева прокуратура

 

місто Знам’янка

Знам’янський район

Маловисківський район

Новомиргородський район

Олександрівський район

місто Світловодськ

Світловодський район

 

Кіровоградська місцева прокуратура

 

місто Кіровоград

Кіровоградський район

 

Новоукраїнська місцева прокуратура

 

Бобринецький район

Вільшанський район

Гайворонський район

Голованівський район

Добровеличківський район

Новоархангельський район

Новоукраїнський район

Ульяновський район

 

Олександрійська місцева прокуратура

 

Долинський район

Компаніївський район

Новгородківський район

місто Олександрія

Олександрійський район

Онуфріївський район

Петрівський район

Устинівський район

 

Луганська область

 

Алчевська місцева прокуратура

 

місто Алчевськ

місто Брянка

Перевальський район

 

Краснолуцька місцева прокуратура

 

місто Антрацит

Антрацитівський район

місто Красний Луч

 

Краснодонська місцева прокуратура

 

місто Краснодон

Краснодонський район

Лутугинський район

 

Лисичанська місцева прокуратура

 

місто Лисичанськ

місто Первомайськ

Попаснянський район

 

Луганська місцева прокуратура № 1

 

Артемівський район міста Луганська

Кам’янобрідський район міста Луганська

Ленінський район міста Луганська

 

Луганська місцева прокуратура № 2

 

Жовтневий район міста Луганська

Станично-Луганський район

 

Свердловська місцева прокуратура

 

місто Ровеньки

місто Свердловськ

Свердловський район

 

Сєвєродонецька місцева прокуратура

 

Кремінський район

Новоайдарський район

місто Рубіжне

місто Сєвєродонецьк

 

Старобільська місцева прокуратура

 

Біловодський район

Білокуракинський район

Марківський район

Міловський район

Новопсковський район

Сватівський район

Старобільський район

Троїцький район

 

Стахановська місцева прокуратура

 

місто Кіровськ

Слов’яносербський район

місто Стаханов

 

Львівська область

 

Городоцька місцева прокуратура

 

Городоцький район

Мостиський район

Яворівський район

 

Дрогобицька місцева прокуратура

 

місто Борислав

місто Дрогобич

Дрогобицький район

місто Трускавець

 

Золочівська місцева прокуратура

 

місто Новий Розділ

Золочівський район

Миколаївський район

Перемишлянський район

 

Львівська місцева прокуратура № 1

 

Галицький район міста Львова

Личаківський район міста Львова

Сихівський район міста Львова

 

Львівська місцева прокуратура № 2

 

Залізничний район міста Львова

Шевченківський район міста Львова

 

Львівська місцева прокуратура № 3

 

Франківський район міста Львова

Пустомитівський район

 

Самбірська місцева прокуратура

 

місто Самбір

Самбірський район

Старосамбірський район

Турківський район

 

Стрийська місцева прокуратура

 

місто Моршин

Жидачівський район

Сколівський район

місто Стрий

Стрийський район

 

Червоноградська місцева прокуратура

 

Жовківський район

Сокальський район

місто Червоноград

 

Радехівська місцева прокуратура

 

Радехівський район

Бродівський район

Буський район

Кам’янка-Бузький район

 

Миколаївська область

 

Вознесенська місцева прокуратура

 

Веселинівський район

місто Вознесенськ

Вознесенський район

Доманівський район

Єланецький район

Новоодеський район

 

Миколаївська місцева прокуратура № 1

 

Березанський район

Заводський район міста Миколаєва

Миколаївський район

місто Очаків

Очаківський район

Центральний район міста Миколаєва

 

Миколаївська місцева прокуратура № 2

 

Жовтневий район

Ленінський район міста Миколаєва

Корабельний район міста Миколаєва

 

Первомайська місцева прокуратура

 

Арбузинський район

Братський район

Врадіївський район

Кривоозерський район

місто Первомайськ

Первомайський район

місто Южноукраїнськ

 

Баштанська місцева прокуратура

 

Баштанський район

Березнегуватський район

Казанківський район

Новобузький район

Снігурівський район

 

Одеська область

 

Білгород-Дністровська місцева прокуратура

 

Арцизький район

місто Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський район

Тарутинський район

Татарбунарський район

Саратський район

 

Ізмаїльська місцева прокуратура

 

Болградський район

місто Ізмаїл

Ізмаїльський район

Кілійський район

Ренійський район

 

Іллічівська місцева прокуратура

 

Біляївський район

місто Іллічівськ

Овідіопольський район

місто Теплодар

 

Котовська місцева прокуратура

 

Ананьївський район

Балтський район

Кодимський район

місто Котовськ

Котовський район

Красноокнянський район

Любашівський район

Савранський район

 

Одеська місцева прокуратура № 1

 

Київський район міста Одеси

 

Одеська місцева прокуратура № 2

 

Малиновський район міста Одеси

 

Одеська місцева прокуратура № 3

 

Приморський район міста Одеси

 

Одеська місцева прокуратура № 4

 

Суворовський район міста Одеси

Комінтернівська місцева прокуратура

Комінтернівський район

місто Южне

Миколаївський район

Березівський район

 

Роздільнянська місцева прокуратура

 

Великомихайлівський район

Іванівський район

Роздільнянський район

Фрунзівський район

Ширяївський район

 

Полтавська область

 

Кобеляцька місцева прокуратура

 

Глобинський район

Карлівський район

Кобеляцький район

Козельщинський район

Машівський район

Новосанжарський район

Решетилівський район

Чутівський район

 

Кременчуцька місцева прокуратура

 

місто Комсомольськ

місто Кременчук

Кременчуцький район

 

Лубенська місцева прокуратура

 

Гребінківський район

Лохвицький район

місто Лубни

Лубенський район

Оржицький район

Пирятинський район

Семенівський район

Хорольський район

Чорнухинський район

 

Миргородська місцева прокуратура

 

Великобагачанський район

Гадяцький район

Диканський район

Зіньківський район

Котелевський район

місто Миргород

Миргородський район

Шишацький район

 

Полтавська місцева прокуратура

 

місто Полтава

Полтавський район

 

Рівненська область

 

Дубенська місцева прокуратура

 

Демидівський район

місто Дубно

Дубенський район

Млинівський район

Радивилівський район

 

Здолбунівська місцева прокуратура

 

Гощанський район

Здолбунівський район

Корецький район

Костопільський район

місто Острог

Острозький район

 

Рівненська місцева прокуратура

 

місто Рівне

Рівненський район

 

Сарненська місцева прокуратура

 

Березнівський район

Володимирецький район

Дубровицький район

Зарічненський район

місто Кузнецовськ

Рокитнівський район

Сарненський район

 

Сумська область

 

Конотопська місцева прокуратура

 

Білопольський район

Буринський район

місто Конотоп

Конотопський район

Путивльський район

 

Охтирська місцева прокуратура

 

Великописарівський район

Краснопільський район

місто Охтирка

Охтирський район

Тростянецький район

 

Роменська місцева прокуратура

 

місто Лебедин

Лебединський район

Липоводолинський район

Недригайлівський район

місто Ромни

Роменський район

 

Сумська місцева прокуратура

 

місто Суми

Сумський район

 

Шосткинська місцева прокуратура

 

місто Глухів

Глухівський район

Кролевецький район

Середино-Будський район

місто Шостка

Шосткинський район

Ямпільський район

 

Тернопільська область

 

Кременецька місцева прокуратура

 

Збаразький район

місто Кременець

Кременецький район

Лановецький район

Підволочиський район

Шумський район

 

Теребовлянська місцева прокуратура

 

місто Бережани

Бережанський район

Бучацький район

Козівський район

Монастирський район

Підгаєцький район

Теребовлянський район

 

Тернопільська місцева прокуратура

 

Зборівський район

місто Тернопіль

Тернопільський район

 

Чортківська місцева прокуратура

 

Борщівський район

Гусятинський район

Заліщицький район

місто Чортків

Чортківський район

 

Харківська область

 

Ізюмська місцева прокуратура

 

Борівський район

Дворічанський район

місто Ізюм

Ізюмський район

місто Куп’янськ

Куп’янський район

Шевченківський район

 

Лозівська місцева прокуратура

 

Балаклійський район

Барвінківський район

Близнюківський район

місто Лозова

Лозівський район

 

Первомайська місцева прокуратура

 

Зачепилівський район

Кегичівський район

Красногородський район

Нововодолазький район

місто Первомайськ

Первомайський район

Сахновщинський район

 

Харківська місцева прокуратура № 1

 

Дзержинський район міста Харкова

Ленінський район міста Харкова

 

Харківська місцева прокуратура № 2

 

Жовтневий район міста Харкова

Київський район міста Харкова

 

Харківська місцева прокуратура № 3

 

Фрунзенський район міста Харкова

Орджонікідзевський район міста Харкова

 

Харківська місцева прокуратура № 4

 

Московський район міста Харкова

 

Харківська місцева прокуратура № 5

 

Комінтернівський район міста Харкова

Червонозаводський район міста Харкова

 

Харківська місцева прокуратура № 6

 

Харківський район

місто Люботин

 

Дергачівська місцева прокуратура

 

Богодухівський район

Валківський район

Дергачівський район

Золочівський район

Коломацький район

Краснокутський район

місто Люботин

 

Чугуївська місцева прокуратура

 

Великобурлуцький район

Вовчанський район

Зміївський район

Печенізький район

місто Чугуїв

Чугуївський район

 

Херсонська область

 

Бериславська місцева прокуратура

 

Бериславський район

Білозерський район

Великоолександрівський район

Високопільський район

Нововоронцовський район

 

Генічеська місцева прокуратура

 

Генічеський район

Новотроїцький район

Чаплинський район

 

Каховська місцева прокуратура

 

Великолепетиський район

Верхньорогачицький район

Горностаївський район

Іванівський район

місто Каховка

Каховський район

Нижньосірогозький район

 

Новокаховська місцева прокуратура

 

місто Гола Пристань

Голопристанський район

Каланчацький район

місто Нова Каховка

Скадовський район

Цюрупинський район

 

Херсонська місцева прокуратура

 

місто Херсон

 

Хмельницька область

 

Городоцька місцева прокуратура

 

Віньковецький район

Волочиський район

Городоцький район

Чемеровецький район

Ярмолинецький район

 

Кам’янець-Подільська місцева прокуратура

 

Дунаєвецький район

місто Кам’янець-Подільський

Кам’янець-Подільський район

Новоушицький район

 

Старокостянтинівська місцева прокуратура

 

Білогірський район

Красилівський район

Летичівський район

місто Старокостянтинів

Старокостянтинівський район

Старосинявський район

Теофіпольський район

 

Хмельницька місцева прокуратура

 

місто Хмельницький

Деражнянський район

Летичівський район

Хмельницький район

 

Шепетівська місцева прокуратура

 

Ізяславський район

місто Нетішин

Полонський район

місто Славута

Славутський район

місто Шепетівка

Шепетівський район

 

Черкаська область

 

Звенигородська місцева прокуратура

 

місто Ватутіне

Звенигородський район

Катеринопільський район

Корсунь-Шевченківський район

Лисянський район

Тальнівський район

 

Золотоніська місцева прокуратура

 

Драбівський район

місто Золотоноша

Золотоніський район

місто Канів

Канівський район

Чорнобаївський район

 

Смілянська місцева прокуратура

 

Городищенський район

Кам’янський район

місто Сміла

Смілянський район

Чигиринський район

Шполянський район

 

Уманська місцева прокуратура

 

Жашківський район

Маньківський район

Монастирищенський район

місто Умань

Уманський район

Христинівський район

 

Черкаська місцева прокуратура

 

місто Черкаси

Черкаський район

 

Чернівецька область

 

Сторожинецька місцева прокуратура

 

Герцаївський район

Глибоцький район

Новоселицький район

Сторожинецький район

 

Кельменецька місцева прокуратура

 

Кельменецький район

місто Новодністровськ

Сокирянський район

Хотинський район

 

Кіцманська місцева прокуратура

 

Вижницький район

Путильський район

Кіцманський район

Заставнівський район

 

Чернівецька місцева прокуратура

 

місто Чернівці

 

Чернігівська область

 

Менська місцева прокуратура

 

Городянський район

Корюківський район

Менський район

місто Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський район

Семенівський район

Сосницький район

Щорський район

 

Ніжинська місцева прокуратура

 

Бобровицький район

Козелецький район

Куликівський район

місто Ніжин

Ніжинський район

Носівський район

 

Прилуцька місцева прокуратура

 

Варвинський район

Ічнянський район

місто Прилуки

Прилуцький район

Срібнянський район

 

Бахмацька місцева прокуратура

 

Бахмацький район

Борзнянський район

Коропський район

Талалаївський район

 

Чернігівська місцева прокуратура

 

місто Чернігів

Куликівський район

Ріпкинський район

Чернігівський район

 

місто Київ

 

Київська місцева прокуратура № 1

Голосіївський район міста Києва

 

Київська місцева прокуратура № 2

Дарницький район міста Києва

 

Київська місцева прокуратура № 3

Деснянський район міста Києва

 

Київська місцева прокуратура № 4

Дніпровський район міста Києва

 

Київська місцева прокуратура № 5

Оболонський район міста Києва

 

Київська місцева прокуратура № 6

Печерський район міста Києва

 

Київська місцева прокуратура № 7

Подільський район міста Києва

 

Київська місцева прокуратура № 8

Святошинський район міста Києва

 

Київська місцева прокуратура № 9

Солом’янський район міста Києва

 

Київська місцева прокуратура № 10

Шевченківський район міста Києва

 

Військові прокуратури

 

Військова прокуратура Центрального регіону України:

 

Військова прокуратура Київського гарнізону

Військова прокуратура Харківського гарнізону

Військова прокуратура Житомирського гарнізону

Військова прокуратура Дарницького гарнізону

Військова прокуратура Вінницького гарнізону

Військова прокуратура Полтавського гарнізону

Військова прокуратура Сумського гарнізону

Військова прокуратура Черкаського гарнізону

Військова прокуратура Чернігівського гарнізону

Військова прокуратура Білоцерківського гарнізону

Військова прокуратура Деснянського гарнізону

 

Військова прокуратура Південного регіону України:

 

Військова прокуратура Одеського гарнізону

Військова прокуратура Дніпропетровського гарнізону

Військова прокуратура Миколаївського гарнізону

Військова прокуратура Запорізького гарнізону

Військова прокуратура Донецького гарнізону

Військова прокуратура Білгород-Дністровського гарнізону

Військова прокуратура Луганського гарнізону

Військова прокуратура Кіровоградського гарнізону

Військова прокуратура Криворізького гарнізону

Військова прокуратура Херсонського гарнізону

 

Військова прокуратура Західного регіону України:

 

Військова прокуратура Львівського гарнізону

Військова прокуратура Хмельницького гарнізону

Військова прокуратура Івано-Франківського гарнізону

Військова прокуратура Рівненського гарнізону

Військова прокуратура Ужгородського гарнізону

Військова прокуратура Луцького гарнізону

Військова прокуратура Тернопільського гарнізону

Військова прокуратура Чернівецького гарнізону

 

Інші військові прокуратури (на правах місцевих), які створюються в умовах особливого періоду, надзвичайного стану або проведення антитерористичної операції та в силу інших виключних обставин.

 

{Додаток в редакції Закону № 578-VIII від 02.07.2015}

Частина 1