Пленум ВСУ: неправильність запису в актах громадянського стану

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 7 липня 1995 року N 12 

Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану

Порядок реєстрації актів громадянського стану, внесення до них змін та виправлення помилок, умови, за яких судами розглядаються заяви про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану, визначено Кодексом про шлюб та сім’ю України (далі – КпШС), Законом України “Про органи реєстрації актів громадянського стану”, главою 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК), іншими актами законодавства України.

Вивчення практики розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану показало, що в деяких випадках суди приймають до свого провадження заяви за відсутності даних про умови, за яких вони підлягають судовому розгляду, вирішують справи без достатньої перевірки обгрунтованості заяв, не включають до рішень відомостей, необхідних для внесення змін до записів у актах громадянського стану, допускаються інших помилок.

З метою запобігання недолікам при розгляді справ даної категорії та вдосконалення судової практики Пленум Верховного Суду України постановляє:

  1. Звернути увагу судів на необхідність додержання чинного законодавства при розгляді справ за заявами про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану. Правильне вирішення цих справ є важливою гарантією охорони особистих і майнових прав громадян, інтересів держави.
  2. Слід мати на увазі, що відповідно до ст. 161 КпШС суд розглядає в порядку окремого провадження за правилами глави 36 ЦПК справи про встановлення неправильності записів при реєстрації в державних органах актів народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, зміни прізвища, імені та по батькові громадянина в тому разі, коли органами реєстрації актів громадянського стану відмовлено заявникові у внесенні змін до записів у актах громадянського стану або коли з цього приводу є спір між заінтересованими особами (між заявником і особами, інтереси яких може зачепити зміна запису, оскільки у них, у зв’язку з цим, виникнуть певні обов’язки).

За правилами глави 36 ЦПК судами розглядаються також заяви про анулювання поновлених або повторно складених актів громадянського стану у разі виявлення первинних записів (ст. 161-1 КпШС). Заява про анулювання поновленого або повторно складеного актового запису приймається до провадження суду, коли заявник звертався з такою заявою до органу реєстрації актів громадянського стану і йому відмовлено в анулюванні цього запису за висновком Ради міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчого комітету обласної, Київської чи Севастопольської міських Рад народних депутатів, а також коли є спір між заінтересованими особами.

Відмова органу реєстрації актів громадянського стану в реєстрації акту громадянського стану, в тому числі у зміні прізвища, імені та по батькові (ст. 9 Закону України “Про органи реєстрації актів громадянського стану”) може бути оскаржена в суд у порядку, встановленому для оскарження неправомірних дій органів державного управління, що ущемляють права громадян, після оскарження цих дій до вищестоящого органу.

Справи про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану або про його анулювання підсудні районним (міським) судам за місцем проживання заявника.

  1. Судам належить враховувати, що відповідно до ст. 19 Закону “Про органи реєстрації актів громадянського стану” реєстрація народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, зміни прізвища, імені та по батькові провадиться органами реєстрації актів громадянського стану в книгах спеціального зразка, які є єдиними доказами засвідчених у них фактів. Крім цього Закону, порядок реєстрації актів громадянського стану встановлюється Правилами, які затверджуються Міністерством юстиції України.

Згідно з цим Законом і Правилами суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках невиправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків).

З такими заявами до суду можуть звертатися особи, щодо яких складено актовий запис; батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники – щодо актових записів, які стосуються неповнолітніх дітей, а у передбачених законодавством випадках і самі неповнолітні, які досягли 16 років; опікуни громадян, визнаних судом недієздатними, а щодо актових записів померлих – особи, які входять до кола їх спадкоємців.

При відмові у поновленні актового запису заінтересована особа згідно з правилами глави 37 ЦПК може звернутися до суду із заявою про встановлення факту реєстрації відповідного актового запису.

У тих випадках, коли акт громадянського стану зареєстровано в компетентних іноземних органах, встановлення неправильності запису або анулювання цього акту може провадитися з додержанням вимог ст. 203 КпШС тільки відповідно до законодавства держави, на території якої складено запис (це не стосується територій, що увійшли до складу України – ч. 3 ст. 6 КпШС).

  1. Згідно з вимогами статей 137, 268 ЦПК подана до суду заява про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану чи про анулювання такого акту повинна містити в собі відомості про те, в якому акті громадянського стану є неправильності в записі і в чому саме вони полягають, який запис в акті громадянського стану і у зв’язку з чим підлягає анулюванню, коли і яким органом реєстрації актів громадянського стану відмовлено у виправленні запису, внесенні до нього змін чи доповнень або в анулюванні поновленого чи повторно складеного актового запису. До заяви мають бути додані: копія відповідного свідоцтва, висновок органу реєстрації актів громадянського стану про відмову у виправленні, зміні чи доповненні запису або в анулюванні поновленого чи повторно складеного запису акта громадянського стану, інші документи, що стосуються даної справи.

Якщо заяву подано без додержання цих вимог, суддя згідно зі ст. 139 ЦПК постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.

  1. Виходячи з вимог ст. 143 ЦПК, суддя при підготовці до судового розгляду справи даної категорії має витребувати необхідні письмові докази (якщо заявник не має можливості їх подати), в тому числі й від органів реєстрації актів громадянського стану. Для огляду можуть бути витребувані матеріали, які були підставою для поновлення чи повторного складення запису, для відмови у виправленні, зміні чи доповненні запису. Одночасно суддя з’ясовує мету, з якою заявлено вимогу про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану, і з урахуванням цього вирішує питання про притягнення до участі у справі відповідного органу реєстрації актів громадянського стану та інших заінтересованих організацій і громадян.
  2. Якщо при прийнятті судом до провадження заяви про встановлення неправильності запису акта громадянського стану (анулювання актового запису) або при розгляді такої заяви в порядку окремого провадження виявиться, що є спір про право, підвідомчий суду (про спадкування, про право власності тощо), суддя відповідно до вимог ч. 3 ст. 255 ЦПК, відмовляє у прийнятті заяви, а суд залишає її без розгляду і роз’яснює заявникові та заінтересованим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах. У цьому разі питання про встановлення неправильності запису акта громадянського стану вирішується одночасно з заявленим позовом.
  3. При розгляді справ про встановлення неправильності в актовому записі про народження суди мають враховувати, що він зокрема повинен містити відомості про національність і громадянство батьків, а якщо їх не було внесено – актовий запис має бути доповнено.

У разі, коли мати дитини не перебуває у шлюбі та немає спільної заяви батьків або рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька дитини провадиться за прізвищем матері, а ім’я, по батькові за бажанням матері, запис про громадянство і національність батька за громадянством і національністю матері. Такі дані можуть бути внесені до актового запису за заявою матері або повнолітньої дитини.

Якщо до свідоцтва про народження внесено записи, не передбачені Положенням про свідоцтво про народження, затвердженим постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII, або іншими законодавчими актами України, суд може розглянути заяву про визнання неправильності цих записів за правилами глави 36 ЦПК.

Питання щодо встановлення неправильності в актовому записі про народження, зокрема, щодо доповнення відомостей про національність та громадянство батьків, суд вирішує на підставі письмових (архівних матеріалів; відомостей, які містяться в паспорті; довідок з місця роботи, навчання, проживання; військових, профспілкових, інших посвідчень тощо) та інших доказів, що з достовірністю підтверджують заявлену вимогу.

При вирішенні питання щодо неправильності запису про національність батьків слід враховувати, що згідно з Указом Президента України від 31 грудня 1991 року N 24/91 “Про порядок зміни громадянами України національності” у паспорт громадянина вносяться відомості про національність відповідно до національності одного з батьків.

  1. Суд вирішує справи щодо неправильності запису про батька в актовому запису про встановлення батьківства або про народження дитини в порядку окремого провадження за правилами глави 36 ЦПК у тому разі, коли при складанні цих актових записів було порушено правила реєстрації актів громадянського стану. У випадку коли заявник вважає, що він не є батьком дитини, запис про батьківство може бути оспорений у позовному провадженні на підставі ст. 56 КпШС.

Якщо в актовому записі про народження дитини її батьком вказана інша особа і запис у цій частині не змінено, актовий запис про встановлення батьківства не може бути визнано правильним.

  1. Роз’яснити судам, що в порядку встановлення неправильності записів у актах громадянського стану до цих актів вносяться зміни щодо прізвища, імені, по батькові, коли були допущені помилки під час реєстрації акта або коли органами реєстрації актів громадянського стану відмовлено у зміні запису, який провадився відповідно до положень про порядок зміни записів актів громадянського стану (наприклад, при зміні прізвища, імені, по батькові, місця і дати народження; у зв’язку з усиновленням (удочерінням), а також у разі запису усиновителів батьками усиновленого; при зміні прізвища одного з подружжя або дитини у зв’язку з розірванням шлюбу або визнанням шлюбу недійсним; якщо прізвище, ім’я та по батькові зазначені без урахування національних традицій; якщо при реєстрації народження дитини їй дане прізвище або ім’я без урахування бажання батьків або одного з них, а також у зв’язку зі зміною статі).

У випадках, коли вимога про встановлення неправильності запису прізвища, імені, по батькові пов’язується не з обставинами, які за законодавством тягнуть за собою внесення змін у ці записи, заяви про зміну прізвища, імені, по батькові вирішуються згідно з Положенням про порядок розгляду клопотань про переміну громадянами України прізвищ, імен, по батькові, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 1993 року N 233.

  1. Оскільки згідно зі ст. 161-1 КпШС поновлені чи повторно складені записи актів громадянського стану анулюються при виявленні первинних записів, суд у таких випадках не може вирішувати вимог про встановлення неправильності запису в поновленому або повторно складеному акті, тому відмовляє у прийнятті заяви, а провадження у порушеній за цих умов справі закривається на підставі п. 1 ст. 227 ЦПК.
  2. Суд постановляє рішення про неправильність запису в акті громадянського стану, саме в тій частині цього запису, в якій встановлено неправильність, а не запису всього акта громадянського стану.

Виходячи з того, що за ст. 270 ЦПК рішення суду, яким встановлено неправильність запису в акті громадянського стану є підставою для виправлення такого запису органами реєстрації актів громадянського стану, у резолютивній частині рішення повинно бути зазначено, який запис є неправильним, яким органом реєстрації актів громадянського стану і щодо яких осіб він складений, номер і дата запису та які виправлення, зміни чи доповнення слід до них внести.

При скасуванні рішення суду, на підставі якого проведено реєстрацію акту громадянського стану, суд, що прийняв нове рішення, направляє його копію органу реєстрації актів громадянського стану, який згідно зі статтями 161, 161-1 КпШС реєструє на підставі цього рішення відповідний акт.

  
В. о. Голови Верховного
Суду України
 
В. С. Стефанюк 
Секретар Пленуму, суддя
Верховного Суду України
 
М. П. Селіванов