Надання дозволу на примусове виконання на території України рішення іноземного суду

ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК Верховного Суду України у справі про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення іноземного суду

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 26 червня 2013 року ухвалив постанову у справі № 6-53 цс 13, предметом якої був розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення іноземного суду.

При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого згідно зі ст. V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 р. (м. Нью-Йорк) та ст. 9 Угоди про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності від 20 березня 1992 р. (м. Київ), яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 р., підставою для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду є наявність доказів, що сторона, стосовно якої постановлене рішення іноземного суду, не була належним чином повідомлена про розгляд справи.

При вирішенні питання наявності цієї підстави при розгляді клопотання стягувача, з’ясуванню підлягають дійсні обставини виклику сторони, проти якої винесено рішення іноземного суду, з урахуванням відповідних процедур, які були визначені сторонами в арбітражній угоді чи в арбітражному застереженні, а також із регламенту органу, який за угодою сторін мав здійснити арбітраж. При цьому тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти клопотання стягувача.