Виселення з гуртожитку

ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК Верховного Суду України у справі про виселення з гуртожитку

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 24 червня 2015 року ухвалив постанову у справі № 6-191цс15, предметом якої був спір про виселення з гуртожитку.

Суд зробив правовий висновок про те, що згідно із частинами другою, третьою статті 132 ЖК УРСР працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв’язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину. Осіб, які припинили роботу з інших підстав, ніж ті, що зазначені в частині другій цієї статті, а також осіб, перелічених у статті 125 цього Кодексу, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.

У справі, що переглядається, апеляційний суд установив, що на час вселення відповідачів у будівлю на підставі клопотання командира військової частини, будинок не мав статусу гуртожитку, він використовувався як готель для військовослужбовців, відповідачі були прописані за адресою будинку і проживають у ньому з 1993 року.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, з висновком якого погодився й суд касаційної інстанції, дійшов правильного висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 132 ЖК УРСР, для виселення відповідачів, які вселилися до житлового приміщення ще до набуття будинком, у якому воно розташовано, статусу гуртожитку.